З самого першого дня, коли я переїхала до своєї мами, вона почала мене пиляти, коли я з’їду від неї, що в моєму віці у мене має бути своє житло або чоловік з житлоплощею, що я невдаха і навіть аліментів нормальних не змогла відсудити у колишнього і т.д.

Мене звуть Лана, мені 29 років. У мене є дочка, їй 2,5 рочки. З чоловіком ми розлучилися майже рік тому, з тієї причини, що п’янки і гулянки з друзями йому були дорожче, ніж сім’я.

Після розлучення я з дочкою переїхала жити до своєї матері. Вже рік я живу в справжнісінькому пеклі. Чоловік аліментів не платить, так як постійної роботи у нього немає. Йому встановив суд платити мінімалку, але він заплатив лише за 2 місяці. Бігати по виконавчим службам вибивати з нього ці копійки, у мене немає часу, так як я працюю майже цілодобово.

Я бухгалтер, веду дві фірми, працюю на дому. Зарплати у нас невеликі, але з двох робіт у мене виходить в місяць близько 9-10 тисяч , 5-7 з цієї суми я відкладаю щомісяця – збираю на власне житло. Тобто, на проживання нам залишається тисячі 3. З матір’ю у мене вкрай складні відносини, ще з дитинства.

Вона дотримується думки, що батьки повинні допомагати дітям тільки до закінчення ними школи, а далі діти повинні самі пробиватися в житті. Так у нас, по суті, і було. Університет я закінчила без допомоги батьків. У матері особливо не було можливості мені допомагати, а батька свого я навіть не знаю.

Я вчилася і працювала одночасно. І зараз мати прийняла мене жити до себе тільки заради внучки, яку вона дуже любить. Але з самого першого дня, коли я до неї переїхала, вона почала мене пиляти, коли я з’їду від неї, що в моєму віці у мене має бути своє житло або чоловік з житлоплощею, що я невдаха і навіть аліментів нормальних не змогла відсудити у колишнього і т.д.

Але більша частина скандалів у нас розпалюються через мого робочого графіка. Я постійно працюю, відлучаюся тільки щоб відвести малу в садок і забрати її звідти. У мене навіть немає часу, щоб приготувати собі, що-небудь поїсти, харчуюся в основному бутербродами і напівфабрикатами.

Дитину забираю з дитячого саду вже під закриття, щоб побільше попрацювати. Працюю я і вночі, на сон у мене йде години 4, максимум  5. Я перетворилася в ходяче зомбі. Мати постійно пиляє мене, що я не займаюся дитиною. У нас майже кожен день скандали. Мати постійно погрожує, що поскаржиться на мене в соціальні служби і розповість, яка я погана мати, постійно мене обзиває, принижує всіляко і при дитині, яка вже все розуміє і повторює за нею погані слова. Я розумію, що погано, що я мало часу приділяю дитині, але мені потрібно заробити на власне житло – хоч маленьку однушку, так як мати мене постійно жене з дому. Шукати нового чоловіка з житлоплощею, як радить мати, я не хочу, це не вихід – виходити заміж заради квартири. Я порахувала, що якщо я ще років 1,5-2 буду відкладати по 5-7 тис., То через роки 1,5-2 я зможу купити квартиру (деякі заощадження у мене були ще до заміжжя). Оренда у нас в місті дорога, тому живучи у матері, я зможу швидше накопичити потрібну суму.

Я не сиджу на шиї у матері, не подумайте. Я сама купую продукти для себе і дочки (ми з матір’ю харчуємося окремо), оплачую повністю комунальні послуги, і коли дочка не відвідує садок, плачу матері невелику суму за те, що вона з дитиною сидить, так як лікарняний на обох роботах не дають. Я втомилася так жити. У мене болять очі від постійного контакту з комп’ютером, паморочиться голова від того, що я недосипаю і недоїдаю. Від постійного нервового напруження я часто зриваюся на дитину. Я так більше не можу. Випадково дізналася від своєї знайомої про сурогатне материнство.

Вона сама народила двійню для іноземної пари півроку назад і заробила 13 тис. євро. За ці гроші вони з чоловіком купили невеликий будиночок. Вона мені порадила хорошу клініку в столиці. Я вирішила, що для мене це буде найкращим варіантом, щоб заробити на житло і з’їхати від матері. Але клініка ставить умову – з 5-го місяця вагітності потрібно переїхати жити до столиці, щоб знаходитися під наглядом лікарів.

Я спробувала домовитися з матір’ю, щоб залишити з нею дочку на цей час, а я їй буду платити за це певну суму (з тих грошей, що мені біологічні батьки будуть платити щомісяця по 300 доларів + я буду працювати ще на одній своїй роботі, з іншої звільнюся) і буду висилати гроші на продукти і одяг для доньки. Вона категорично проти такого заробітку.

Але при цьому продовжує мене гнати зі свого будинку. Я не знаю що мені робити. Є ще варіант віддати дитину в дитячий будинок сімейного типу на ці 4 місяці і платити їм певні внески, але мені страшно віддавати дитину чужим людям. Я просто в розгубленості, я не знаю, що мені робити, я просто в глухому куті.

 

 

 

Related Post

Воно нас намагалося попередитиВоно нас намагалося попередити

20 квітня 1986. Прип’ять. Вечір потихеньку наступав. Молодий студент мед.вуза на ім’я Степан втік на зустріч зі своїм другом Максимом, таким же студентом того ж мед.вуза. Місце зустрічі – площа.

facebook