Працюю переважно в жіночому колективі. Примітно, що серед колег жінок різних вікових груп: є цілком молоді колеги, навіть все більше, яка нещодавно випустилися, а також є і дами бальзаковського віку.
Самий сміх почався в цьому році. У лютому взяли на роботу чоловіка 27 років. Я вже в березні одна із співробітників гвооре всім, що завагітніла (вони з чоловіком планували дитину майже 5 років – все ніяк не виходило).
Квітень. Ще дві колеги говорять, що вагітні і повідомляють дати, коли планують піти в декрет.
Червень – жінка 43 роки теж збирається йти в декрет.
Керівник проводить загальне зібрання і в напівшумливому тоні попереджує, що якщо ще одна колега збирається в декрет, то новенького уволять із записом у трудовій книжці.
Треба пояснити, що до цього в нашому колективі в декрет останній раз уходила жінка 4 роки тому.
Зараз жовтень. Я теж змогла завагітніти. Ми з чоловіком дуже радіємо.
Але я щось боюсь на роботі, повідомляти про свою вагітність. Що якщо дійсно шеф звільнить новенького.
До речі забула сказати, я завагітніла саме від сого чоловіка.
