За 2 місяця до весілля, я закохалася в іншого

У мене вже було призначене весілля з колишнім однокласником Сергієм, коли я познайомилася з Костею, він працював у сусідньому відділі. Мені він відразу сподобався, але я не могла навіть зізнатися в цьому, навіть самій собі.

З Сергієм ми товаришували ще зі школи, потім дружба переросла у кохання. Ми довго зустрічилася і зрештою вирішили одружитися. Батьки мої були раді такому рішенню, адже вони теж знали Сергія давно, і він їм завжди подобався.

І ось тепер я подумала, чи не поспішила з весіллям? Це сталося коли Костя одного разу запросив мене на побачення. Я звісно сказала, що в мене є наречений і через два місяці весілля, але це Костю не збентежило. Він сказав, що весілля у мене буде, але лише з ним.

Тоді я відмовилася, але він довго був таким наполегливим, що я не витримала і погодилася сходити один раз з ним на каву, думала що після цього він відстане. Але після першого побачення я зрозуміла, що, крім нього, мені ніхто не потрібен. У нас із Костею було багато спільного, тоді як із Сергієм ми іноді сварилися та сперечалися.

Усі говорили, що ми з Сергієм гарна пара, а ось Костя моїм подругам не сподобався. Був він трохи нижчий на зріст мене і трохи повненький, але я цього не помічала. Він дуже дбайливий, і я одразу відчула його надійність.

Я не хотіла робити Сергію боляче, але довелося сказати, що весілля скасовується. Батьки не могли зрозуміти, чому я так вчинила, і що я знайшла. Але на мене вже не діяли жодні аргументи, я зрозуміла, що закохалася по-справжньому.

Заміжня я вже вісім років і за цей час жодного разу про це не пошкодувала. У нас із Костею дві дочки, я поки не працюю, займаюся будинком та дітьми, чоловік забезпечує сім’ю та допомагає мені у всьому. А те, що всі кажуть, що він не красень, для мене не має жодного значення. Він найдорожча для мене людина.