– За день до весілля мою весільну сукню вкрали у плацкарті…

Ігор познайомився з Світланою на турбазі, куди приїхав відпочити. Військова служба не дозволяла влаштувати особисте життя, не вистачало часу.

І ось, опинившись на відпочинку, Ігор звернув увагу на одну дівчину з білявим волоссям, йому здавалося, що цю дівчину він чекав все життя. За три тижні відпочинку вони не тільки познайомилися, але і покохали одне одного.

Час відпочинку на турбазі для Ігоря та Світлани пролетів, як один день. За день до від’їзду, Ігор зробив пропозицію Світлані – вийти за нього заміж.

Світлана погодилася. Ось, тільки було складно прийняти рішення, де відзначати таку подію. Ігор служить в одному регіоні країни, а Світлана працює, і живе в іншому. Батьки Ігоря давно мріяли, що він привезе невістку, тому було прийнято рішення провести приємні заходи щодо  проживання батьків нареченого.

Батьки були попереджені, йшла підготовка. Весілля Ігоря та Світлани було призначене на вересневий день.

Світлана до батьків повинна була приїхати на кілька днів раніше Ігоря, який після турбази ще поїхав до місця служби, але на весілля повинен був приїхати вчасно.

Світлані довелося купити квиток в плацкартному купе, так, як, не було вільних місць в купейному, але це її не засмутило, адже попереду, її чекають приємні події.

Але ця радість Світлани була все-таки засмучена, в поїзді вкрали її весільну сукню, яка  лежала в готельному пакеті, на верхній полиці купе. Вона відразу звернулася до провідника, потім викликали поліцію, коли поїзд прибув на станцію, де її зустрічали родичі Ігоря.

Мама Ігоря, розуміючи стан Світлани, змогла заспокоїти майбутню невістку, і знайти вихід з ситуації, що склалася. До приїзду Ігоря у Світлани була нова весільна сукня, а Ігор про те, що сталося з Світланою, дізнався тільки через рік.

Author

Recent Posts

– Тягаєш додому всяких, – висловилася теща

- Я думала, у тебе вистачить розуму лише гуляти з нею, а не одружуватися, -…

15 години ago

Гіркий запах полину…

- Щоб духу твого тут не було… забирайся! – вона кричала і криком супроводжувала кожну…

16 години ago

– Викинь ці думки з голови! От доживеш до дев’яноста років, тоді й думай, кому свою хату подаруєш, – видала Валентина

- Марино, свій ювілей я святкуватиму в кафе, так що приходьте з чоловіком, - говорила…

17 години ago