Загублені ключі допомогли мені знайти кохання

Біда, як то кажуть, не приходить одна. Зі своїм хлопцем я зустрічалася три роки, але нещодавно він сказав, що познайомився з іншою дівчиною, і ми повинні розлучитися. Мені було дуже боляче та прикро, а тут ще мене скоротили на роботі. І в мене почалася моторошна депресія. У свої 26 років я вважала, що життя не вдалося. Усі мої подруги вже були заміжні, деякі мали дітей, і їм було не до мене. Тільки мені не вдається влаштувати своє життя.

Щоб не засмучувати батьків, я йшла на цілий день з дому і гуляла в парку. Якось я випадково зустріла свою колишню однокласницю, з якою ми не бачилися зі школи. Подругами ми ніколи не були, і я одразу не хотіла розповідати їй про свої проблеми. Але поділитися мені не було з ким, і я розповіла їй свою історію. Поговорили, обмінялися телефонами та розійшлися. Я була вдячна їй за те, що вона мене вислухала і думала, що більше не зустрінуся з нею.

Але за кілька днів вона мені зателефонувала і запросила мене поїхати з нею відпочити за кордон. Усі витрати вона брала на себе, бо могла собі це дозволити. Виявилося, чоловік був набагато старший за неї і дуже забезпечена людина. Він дуже любив її і ні в чому їй не відмовляв, але відпустити її на море погодився тільки зі мною — ревнував. І я прийняла пропозицію.

Ще в аеропорту я купила собі оригінальний календар на згадку і відзначила на ньому цей день як початок нового життя. За час відпочинку я жодного разу не згадала свого колишнього хлопця, купалася, засмагала, їздила на екскурсії. Але все добре закінчується, і треба було повертатися додому і шукати роботу.

Вдома на мене чекав сюрприз. Батьки були на дачі, а свої ключі я втратила, десь у поїздці. Був вечір, і треба було десь ночувати чи спробувати зламати двері. Але сил на це в мене було мало, і я зателефонувала сусідам. Двері мені відчинив молодий хлопець і, дізнавшись у чому справа, сказав, що двері ламати не обов’язково і, що я можу переночувати у них. Вони нещодавно купили цю квартиру. Його мама теж була не проти цього, сказавши, що ми тепер сусіди і маємо допомагати один одному.

Ось так я познайомилася зі своїм майбутнім не лише сусідом, а й чоловіком. А свою однокласницю я попросила стати хрещеною нашою доньки. І я вдячна долі, що подарувала мені зустріч із цими людьми.