Всім привіт! Довго не могла зібрати думки в купу, щоб сюди написати. Так само не могла вибрати до якого розділу хочу віднести свою писанину.
Відразу хочу пояснити, мені не 16 і навіть не 20 років, мені під 30 років, знаю все, що ви зараз прочитаєте ( якщо прочитаєте 😁) будете дико сміятися або подумаєте, що я хвора інфантильна дурепа , але мені треба висловитися, тому що більше нікому.
Минулої суботи в Києві я ходила на концерт однієї популярної групи, не перший раз, скільки вони приїжджали, завжди відвідувала їх концерт.
Я йшла в чудовому настрої, що буду стрибати, кричати все пісні на пам’ять, зайняла місце в фан-зоні з такими ж фанатами і почала чекати виходу групи і тут вийшов Він, басист.
Ви не повірите, я просто стояла як укопана і дивилася на нього, не могла більше дивитися ні на кого, враховуючи, що соліст і ще один учасник просто шалено епатажні, я забула про все на світі, я дивилася тільки на нього.
В мені все перевернулося, смішно і безглуздо, аж плакати хочеться. Я не помічала його раніше, неможливо виділяла, він був іншим, після хвороби він дуже змінився.
Як сумно б не звучало але помітила я його саме після того, що йому довелося пережити. Господи, які у нього шалено красиві очі, рухи, ні, я не закохалася, це нерозумно, мене просто порвало на шматки, скоро тиждень як я майже не сплю.
В голові каша, писала йому в Інста , він читає все (він не найпопулярніший учасник цієї групи) але у нього ж дівчина, вона акторка фільмів для дорослих.
Знаєте, а він все читав, що йому писала ми навіть з хлопцями вирахували готель, де вони жили, але на жаль запізнилися всього на півгодини. Пізно дізналися, вони поїхали, якщо б пощастило, я підійшла б до нього і обняла його.
А чому ні? Адже вони багато разів приїжджали до Україні, абсолютно прості, спілкуються з фанатами, можуть випити з одному барі.
Думаєте є шанс щоб він мене помітив? Думаю поїхати влітку до Європи, дізнатися заздалегідь готель де вони будуть і оселиться там, а потім підійти до нього і сказати, що я просто хочу з ним поспілкуватися. Або знову їх чекати в Україні.
Забути так різко не можу, таке зі мною перший раз, ніякі психологи мені не потрібні, робота від думок не рятує, хочу його і все.
