Хотілося б просто запитати поради, так би мовити у незнайомих людей.
Така ситуація в загальному.
Вчора була на дні народженні у родича і там зустріла дуже милого офіціанта. Він такий дивний трохи, дуже хвилювався (т.к сказав про це одному з моїх родичів), я думаю, що недавно працює просто.
Загалом, як тільки я зайшла в зал ми зустрілися поглядами. Почався вечір, я як раз сиділа там де він розливав напої. Він був досить ввічливий, милий, ну як годиться його роботі.
Пару раз ми обмінялися фразами (він запитав мене чи потрібно мені долити сік і.тд.) Вечір був довгий, і я дуже часто стикалася з ним поглядом, хоча сама намагалася на нього не дивитися.
Розумію, що він дивився на стіл і гостей, але переводячи на нього свій погляд я все ж зустрічалася з ним очима. Якийсь час я навіть помічала на собі дуже довгий погляд.
Гості почали розходитися, я залишилася за столиком одна. Він підходив до столу і прибирав деякий посуд, проте все робила мовчки не сказавши ні слова. Ми почали потихеньку збиратися і складати деякий посуд на край столу, взявши чашку з одного краю я вирішила переставити її на інший, а він підійшов і легким дотиком моєї руки забрав у мене посуд.
Коли майже весь посуд прибрали він кудись пропав, а потім вийшов уже переодягнений в звичайний одяг (без фартуха і т.д) по всій видимості зібрався додому (т.к режим роботи у цього ресторану “працюємо до останнього клієнта” ну, а ми були як раз в його резерві судячи з усього, ну він чекав так сказати поки вечір закінчиться у нас і тоді він міг йти додому).
Побачивши його переодягненим я зрозуміла, що це останній раз коли я його бачу. Тому, я спустилася до туалету, розуміючи що скоро ми підемо додому (ну знаєте подивитися на себе в дзеркало і т.д). Спустившись по сходи і звернув до туалету зіткнулася з ним. Він виходив з дверей службового приміщення. Ми знову перезирнулися і я швидко зайшла за двері.
Помивши руки, подивилася в дзеркало (ну намагаючись прийти в себе) я переварювала це все в своїй голові, розумію що на цей раз він вже тооочно пішов до виходу з ресторану і ми не зустрінемося, АЛЕ вийшовши з туалету я ЗНОВУ побачила його, він дивився в телефон, як тільки я вийшла, він якось різко чи знову відправився в службове приміщення звідки вийшов хвилини 3 назад.
Ну, а незабаром ми одяглися і пішли додому. Ось такой вот вечір видався. Я розумію, що це звучить на рівні марення, але я не можу викинути його з голови. Він здавався таким дивним і сором’язливим, але дуже милим.
Ну не можу ось я його забути. І не розумію, що значили його ці переглядкі і дивна поведінка. Не знаю тепер що робити. Сходити в цей ресторан ще раз попивши кави, але я думаю, а раптом це я собі надумала і я анітрохи йому сподобалася.
Хочу запитати думку, як ви думаєте чи варто намагатися знову шукати з ним зустрічі? Чому він себе так вів, чи могла я йому сподобатися (судячи з поведінки), в загальному чекаю ваших порад).
P.S. Заздалегідь дякую
