Він відомий в певних колах блогер, живе в іншому місті і мене навіть не знає. Я випадково натрапила на нього в інтернеті, почала стежити за тим, що він робить, і поступово він почав мені все більше і більше подобатися. Чомусь я впевнена, що знаю, яка він людина. А ще – що він «той самий». Не можу нічого з собою вдіяти, весь час думаю про це.
Лариса, 22 роки. Порада від психолога.
Лариса, ця людина вам просто подобається або ви вважаєте, що любите його? Як давно ви відчуваєте до нього почуття? Чи були у вас реальні відносини в житті? Зараз ви з ким-небудь спілкуєтеся, знайомитеся, зустрічаєтеся?
Те, що з вами відбувається, схоже на ідеалізацію: ви малюєте людину в своїй уяві, спираючись на реальну інформацію про нього – його голос, зовнішній вигляд, сферу інтересів. Ви пишете, що чомусь впевнені, що знаєте, який він людина. Звучить як раз не дуже впевнено. Вам дуже хочеться знати – але чи знаєте ви насправді?
Блогерство – це найчастіше бізнес, іноді хобі, але з елементами залучення до себе уваги, самоствердження, емоційного ексгібіціонізму. Який цей молодий чоловік насправді, ніхто з його підписників не знає: блогер дає їм урізану інформацію, щоб його сприймали саме так, як він хоче.
Чи намагалися ви познайомитися з ним або віддаєте перевагу залишатися «віддалено захопленою»? Якщо ви не робите ніяких кроків, можливо, вами рухає бажання уникнути розчарування від зіткнення з людською природою, її протиріччями, непередбачуваністю, змінами. Це дуже заманливо і досить комфортно – любити невідому людину на відстані. Але це веде вас від життя і від руху. Ви застигаєте, як лялька, в одному положенні, на одному місці, в придуманому світі.
