Посварилася я з Вікою, мабуть, зовсім. Уявляєш, вона мені наговорила стільки всього. Назвала утриманкою, що сиджу на шиї у чоловіка, сказала.
Ну як так? Начебто близька людина, а зовсім не розуміє мене. Я ось вважаю, що якщо ти віриш у свій шлюб, не треба бігти влаштовуватись на роботу.
Чому жінки працюють у шлюбі? Та просто бояться, що ось, мовляв, чоловік ліворуч сходить чи образить якось, розлучаться, а як без роботи самій прожити, ніяк. Я не засуджую таких боязких жінок. Але у своєму чоловіка впевнена на 100%.
Від Віки, звісно, не чекала підлості. Але вона наприкінці нашої розмови сказала, що, мовляв, ось чоловік піде від тебе, тоді подивишся, як тобі буде. Навіщо таке навіть говорити? Як на думку подібне спадає…
Звичайно, я не змогла просто промовчати. Теж у відповідь «представила» ситуацію, коли від Віки її ненаглядний піде, оскільки її майже ніколи немає вдома, все на роботах своїх двох метушиться.
Дружина працює дружиною
Та й взагалі називати мене безробітною ніяк не можна. Адже я працюю дружиною. Це непросто. Скільки мудрості потрібно, щоб утихомирити конфлікт. А розрахувати витрати сім’ї, щоб усім на все вистачило. А Олегові з уроками допомогти.
Тим більше, я цього року взяла на себе обов’язки голови батьківського комітету. Вважай, також робота.
За затршком вдома стежу. І себе балую, щоб чоловік дивився на мене і захоплювався гарною дружиною. Все це вимагає багато сил та енергії.
Крім того, мій Олексій лише підтримує ідею мого тривалого декрету. Він втомлюється на роботі, хочеться прийти додому, смачно поїсти, розслабитись за цікавою розмовою. Тут я йому й догоджаю.
Віка багато доводила, що, мовляв, у мене мають бути окремі гроші — чисто на себе та свої забаганки. Так Олексій вручив мені весь сімейний бюджет, я беру звідти все, що мені треба.
Може, звичайно, Віка просто заздрить — її чоловік заробляє набагато менше за мого, от і їй доводиться по роботах бігати. Але навіть у такому разі багато неприємного про себе почула сьогодні. Не хочу поки що з нею спілкуватися.
