Віта несла з ринку величезні торби з продуктами. Вона сьогодні зарплату отримала і звісно ж першою справою побігла гроші тратити. Та не на щось на продукти.
Реберець купила, свинячих, фаршу там різного, овочів. Пакети повні до самого верху. Прийде додому борщ стане варити, її Федір обожнює борщ.
Ледь дотягнула додому, впала на крісло і навіть на кілька хвилин задрімала. Добре що Федір збудив, бо вже встиг зголодніти.
Встала з крісла, пішла відварила квасолю, все почистила, лишилося тільки поетапно приготувати. Але не тут була, н0жі неточні, тому в пошуках нормального, вона порізалася.
Федір назвіть уваги не звернув. А потім ще й почав їх просити швидше завершувати, бо живі незадоволено бурчав.
Віта втомилася. Нестерпно. Весь тиждень працює як кінь, а в вихідний стоїть біля плити. Все валилося з рук,то овочі не різалися ,то картопля не кипить.
Як же її все дістало, як вона втомилася. Зварила той проклятий борщ і впала на ліжко, так бо хотілося бути гарною, і думалося зовсім не про борщ.
Федір дістав з кастрюлі запашний м’яса кусінь, насипав і борщу. Ложку до рота,та як виплюне, ледь не в обличчя. Мама, мовляв краще робила. Довго чекати не довелося, борщ був дуже смачний, мабуть, сама не куштувала, бона голову натягла. А по-друге хай іде до своєї мамці. У мами завжди краще.
