– Привіт. Ми не приїдемо на річницю весілля Світлани Борисівни та Євгена Михайловича, у нас не виходить.
– Привіт. Добре. Мамі передати?
– Не треба, я їй уже дзвонила. А ти зможеш їм букет квітів купити від нашого імені? – Запитала дружина брата. – Я тобі гроші на карту перекажу.
– Добре, куплю, – погодилася я.
Ех, знала б я, на що підписуюсь! Треба було дати номер чи посилання на сайт квіткового магазину, щоб вони онлайн сплатили, та доставлення замовили.
Проживання в іншому місті цьому не завада. Жаль, що відразу не додумалася. Завжди так: хороша думка приходить після скоєного!
Я відправила дружині брата номер картки, вона переказала мені триста п’ятдесят гривень. Потім зателефонувала, висловила побажання до букета: шикарний потрібен!
А де я шик за триста п’ятдесят гривень знайду? Якщо схудла трояндочка коштує від п’ятдесяти гривень, а більш-менш нормальна – від сімдесяти?
Квіти вирішила купити напередодні річниці весілля батьків. Зайшла до квіткового павільйону, пояснила ситуацію, попросила скласти два букети – один від мене, інший – від брата. На кожен позначила бюджет.
Мій букет коштував тисячу п’ятсот гривень, там було двадцять п’ять троянд. Знижка за мінігурт. Букет від брата та його дружини мені зібрали рівно на триста гривень: п’ять троянд, різна зелень для об’єму, пакувальний папір.
Поклала букети в машину, вирушила додому. Чек не забула взяти. Вдома зробила фотографію купленого букета та чека, та відправила її братовій дружині.
Не дивуйтеся, що їй: брат – каблук, має дружину царицю, богиню і президента в одному флаконі.
Відразу отримала дзвінок від братової дружини: вона триста п’ятдесят переказувала, букет обійшовся в триста гривень, п’ятдесят гривень повернути треба.
А у нас різні банки, тож левову частку з такого мізерного переказу зжере комісія. Я їй запропонувала покласти ці гроші на її рахунок мобільного телефону.
Дружина брата погодилася, тільки поповнити треба не її рахунок, а рахунок її молодшої сестри. Вона обіцяла надіслати номер і зникла.
Я перестала чатувати повідомлення і зайнялася своїми справами: помила голову, підсушила волосся, зробила манікюр і педикюр, на обличчя маску намазала.
Ще чоловік із роботи прийшов, ми вечеряти сіли, потім фільм подивилися, таке інше… Вона зателефонувала в самий непідхожий момент, я скинула дзвінок, вимкнула звук, прибрала телефон. Невдовзі ми лягли спати, я зовсім забула про дружину брата. Згадала лише зранку.
Знайшла телефон, там купа пропущених викликів і повідомлень: номер телефону її сестри, питання, чи я вже переказала, і пояснення, що сестрі гроші ще не прийшли.
Я одразу скопіювала номер телефону, поповнила через мобільний банк, зробила скриншот, відправила братовій дружині.
Близько дванадцятої, ми з чоловіком зібралися, прихопили обидва букети й поїхали до батьків. Святкувати вони вирішили у себе вдома, у них заміський будинок, там велика кухня-вітальня.
Сиділи за столом, спілкувалися, гості вітали маму та тата. Букет від брата та його дружини передала. Все було круто. Якби не дружина брата, яка знову докопалася до мене.
Вона зателефонувала, сказала, що гроші на рахунок мобільного її сестрі не прийшли, а зазвичай миттю приходять. Відповіла їй, що я не банк, від мене нічого не залежить.
Потім надійшло повідомлення: чи на правильний номер я надіслала гроші? Я відправила у відповідь: нехай сама перевірить, чи правильно вона його мені надіслала.
Хвилин через двадцять дружина брата прийшла до тями: подзвонила, сказала, що вона неправильно відправила мені номер телефону, нарікала, що п’ятдесят гривень пішли в нікуди, звинуватила мене в тому, що я купила не той букет.
Треба було за триста п’ятдесят, а я за триста гривень купила, і тепер п’ятдесят гривень різниці попливли в чужі руки!
Я вже не витримала. Запарила вона зі своїми дзвінками та повідомленнями, ще й винну знайшла у втраті нещасних п’ятдесяти гривень!
Перебила її, сказала, щоб більше з такими проханнями вона мені не дзвонила, попросила мені не заважати – я в гостях, у батьків річниця весілля, мені не до з’ясування долі п’ятдесяти гривень! Висловилася, дзвінок скинула, аж на душі стало легше.
Через кілька днів мамі від нашої невістки повідомлення надійшло: фото букета, яке я їй надсилала, і питання, чи цей букет я передала! Навіщо? Навіщо це уточнення?
Більше я з нею не зв’язуватимуся! Зараз онлайн можна не тільки відправити квіти, але й подарунок купити з доставленням! Було б бажання!
Мабуть, бажання в братової дружини було, але, ще була паталогічна жадібність до грошей, та бажання до мене докопатися! Я слушні висновки зробила? Бувають же такі скнари, та недолугі особи! Борони Боже!
