Лілі всього 13, її живіт більший за неї саму втричі мабуть, як не більше. Але це не заважає їй дуже багато працювати, а тому числі над городом, власним садом, приводити в порядок будинок.
Так сталося, що дівчину мати виховувала сама, тому належного догляду і уваги недодала. Вітчим з’явився набагато пізніше, і хоч був непоганою людиною, не зміг замінити батька дівчині. Єдине за що вона вдячна, що допоміг матері боротися з алкоголем.
Ліля втомилася від робити, хатньої, на городі, догляд за меншими братами і сестрами. Їй було дуже важко.
З Федором познайомилися тоді, коли разомвтрачали корів, розговорилися, він на 4 роки старший. Вона і сама не зогледілася, коли утонула й воно обіймах, в його очах.
Зовсім скоро почав рости живіт, Федір ще до того як Ліля дізналася про вагітність поїхав на вахту на пів року, телефонів не було, листуватися не здогадалися.
Коли вже пішов 6 місяць, Ліля випадково перекинула відро з водою, нахилилася, підняла його, схопив живіт. Мати думала що це щось не те з’їла, чи хвороба якась, поки лікар не оглянув.
Живіт малий був геть, але Ліля сама все розуміла, і строк вирахувала, адже це всього 1 раз сталося.
В цей вечір в будинку Іванків був скандал, мати кричала, потім плакала я спочатку навіть била доньку, потім шкодувала її і себе, вітчим стояв осторонь, в на цьому йому дякую. Мати дістала гроші, що відкладала на “чорний день” в сказала зробити що треба. Ліля йшла і плакала, гірко, вона не хотіла, вона вже полюбила цю дитину.
Біля самого кабінету її за руку наче хтось потягнув, вона повернулася, поруч стояв Федько. Задоволений що встиг. Вона разом поїхали до її батьків, він попросив руку і зібрав її речі. Мати сказала що проти категорично. Тепер от сім’я живе уж 4 роки разом, а мати за 3 хати і не привітається.
