Я з чоловіком вже 7 років, із них 4 роки у шлюбі. Все гаразд, чоловік добрий, але в інтимному житті трохи не склалося. Як виявилося, мені це потрібно більше, ніж чоловікові, і мене не влаштовувало те, що це відбувається раз на тиждень.
Я намагалася з ним говорити, наполягала на тому, що від цього залежить моє жіноче здоров’я, але без результату. Я дуже хотіла дитину і ми ще до шлюбу почали пробувати, але все ніяк. Я знала, що проблема в мені, і говорила про це.
У 2021 році через проблеми в суглобах я пішла на лікарняний, почала виходити частіше гуляти із сестрами (хоча до цього я завжди сиділа вдома). Сестри у мене незаміжні, з цим пощастило тільки мені, звичайно, вони гуляли у компанії з хлопцями.
Одного дня я та моя сестра Альона попросили хлопця моєї третьої сестри підвезти нас до магазину на заправці. Потім ми всі втрьох поїхали трохи побалакати та випити те, що купили. Я краєм ока бачила, що хлопець дивиться на мене не просто, як на сестру своєї дівчини, але не звернула увагу.
Ми завезли Олену додому, а зі мною він хотів поговорити про свою дівчину. Ми поговорили. Я спробувала пояснити, що її не виправиш. Він нахилився до мене, щоб поцілувати, та я попросила відвезти мене додому.
На наступній нашій спільній зустрічі він теж погодився відвезти мене додому, але через жваву розмову ми поїхали не додому. Він запропонував мені пересісти на заднє сидіння, я вже розуміла, навіщо, але пересіла.
Він нахилився, щоб мене поцілувати і я не стала чинити опір. Сама розуміла, що це неправильно, що я маю чоловіка, але чомусь я не зупинилася. Тоді все й сталося вперше.
Це тривало близько пів року, а в листопаді у мене сталася затримка. Спочатку не звернула на це уваги, тому що це було для мене нормою, а в грудні сестра змусила мене зробити тест. І 21 грудня я дізналася, що вагітна. З цим хлопцем я перестала зустрічатися ще у листопаді.
Я дуже зраділа, що вагітна, але спочатку вагалася — раптом моя дитина від коханця, а не від чоловіка. Зараз уже не маю сумніву.
31 грудня я потрапила на збереження, була у лікарні 10 днів. Той хлопець почав дзвонити, коли я повернулася додому, я попросила його не дзвонити та не писати.
Зараз ми з чоловіком чекаємо на малюка. Я, звичайно, зрозуміла, що краще за мого чоловіка, нікогонемає, і він мені потрібен, але завдяки цьому хлопцю я завагітніла.
