Нестерпна старість, все життя дітей сама тягнула, а вони мені, мамо, не для того ти нас ростила

Не хочу більше бути нянькою для їх дітей. Я коли на пенсію вийшла, то в мене звісно ж часу більше стало. Але і справ назбиралося. Перш за все я вирішила зайнятися здоров’ям, бо ж все життя відкладала, то робота, то діти, тепер то в мене і час є, і можливість.

Так от, коли я лягла на діагностику, мені порадили поїхати в санаторій і звісно ж я все розповіла дітям, вони підтримали, на путівку скинулися, але я розуміла що щось тут не так.

А по приїзду мене вже чекали мої внуки від сина і дочки, Олегу 7 років, Юлі 8. А діти вирішили сім’ями на море поїхати за кордон без дітей. Дітей звісно ж на мене скинули.

Я обожнюю внуків, та це вже ні в які ворота, їх треба годувати, доглядати, спати вкладати. Хоч уже і дорослі, та що я з ними обома буду робити, це тепер 2 тижні на старості ні вийти нікуди, ні до себе не запросити нікого.

А може я чоловіка вирішила знайти, чи роботу, чи взагалі хочу відіспатися, а тут внуки. Я на таке не підписувалася. А головне діти вже все вирішили за мене, привезли одяг, солодощі, 4 пакети продуктів і гроші.

І куди мені тепер те щастя дівати. Кажу найміть няньку. І взагалі, не для того я вас ростила, щоб на старості ще внуків глядіти поки ви відпочиваєте. Коротше щось в них там не вийшло, словом путівки пропали і по 500 зелених з кожного теж коту під хвіст.

А нещодавно у мене була сталася біда, мені уколи приписали, а в квартирі безлад, спина схопила, то я дзвоню дітям, ще як на зло на кухні кран тече, води витікає сила силенна, кажу їм най би зібралися та приїхали гуртом допомогти.

Син працює будівельником, зять лікарем, дівчата б допомогли приготувати та прибрати. Вони мені таке сказали, що в мене волосся дибки стало. -Мамо, найміть клінінг. Не для того ти нам ростила, щоб ми тобі підлогу терли та унітази мили.

От не спілкуємося вже 4 місяці, я прошу діток хоча б на кілька днів, а вони все відмахуються, адже ж вони з нянькою. Хіба заслужила , таку нестерпну старість?