Завжди розчулювало, коли дівчата виходили заміж за кого-небудь. Аби за кого, головне – вийти. Ще вражало, коли жінки трималися за благеньких мужичків. П’є – ладно, нероба – теж добре … Адже у нас в країні чоловіків менше, ніж жінок. Але мені здається, що це зовсім ненормальний погляд на життя.
Намагатися натягувати статистичні дані на реальне життя – остання справа. Виправдовувати наявність нікчемного мужика, до якого не відчуваєш ніяких почуттів? Л – логіка.
У моєму житті було троє чоловіків. Всі вони були цілком хорошими, розумними, добрими, але були такі пункти, які я не могла терпіти. В результаті я розлучилася з першими двома чоловіками. Триматися за чоловіка – це якийсь крок відчаю. Вам так не здається?
Я не засуджую дам, які хочуть, щоб поряд був чоловік. Але агресивний невменяшка, який не в ладах з алкоголем? Краще тоді взагалі без мужика. Проблем менше.
Я не кажу, що всі жінки такі прямо все ідеальні. Зовсім ні. Теж вистачає неадекваток. Вважаю, що такий підхід працює однаково добре і по відношенню до жінок. Нормальному чоловіку не варто терпіти неадекватку.
Пам’ятайте, що якщо ви пред’являєте протилежній статі якісь вимоги, то цілком нормально, що ви теж повинні відповідати критеріям чоловіків. Відповідаєте? Тоді вимагайте!
