У мене є тітка Ліда, історія відбувалася з нею і її чоловіком. Жили вони тоді в селі, були ще молоді. У селі, як відомо, зарплати маленькі, грошей вічно не вистачає.
Ось і подався дядько Сергій на північ, влаштувався зварником, платили непогано. Гроші щомісяця висилав в сім’ю, дзвонив три рази в тиждень, дуже сумував за родиною. Працював вахтовим методом місяць на півночі, два – вдома.
Після повернення, т. Ліда стала помічати, що чоловік охолов, став якимось похмурим. Все це вона списувала на складну роботу, напружені переїзди. До чоловіка намагалася даремно не приставати з розпитуваннями, мовляв, і так втомлюється, так ще і вдома паркан поправ, дров нарубай.
В один прекрасний момент, коли годувальник перебував на вахті, він подзвонив і сказав, що зустрів іншу жінку, закохався і більше не приїде.
Горю у моєї тітки не було меж. На руках двоє неповнолітніх дітей, та й як вона одна буде їх виховувати, і як же кохання всього її життя міг так її зрадити.
У селі подейкували, що всі, хто на Північ мотається, рано чи пізно знайдуть собі кого-небудь, тому що далеко від сім’ї, без жіночої ласки і все таке. Нічого не вдієш, треба було жити далі.
Грошима д. Серьожа більше не допомагав, номер змінив, ніби ніким зовсім були т. Ліда з дітьми в його житті. Влаштувалася тітка на дві роботи, щоб якось прогодувати дітей.
Сама ж ні на хвилину не могла забути чоловіка. Вже давно пробачила його в душі і чекала, що він одумається і повернеться. Минуло пів року, але ні слуху ні духу не було від зрадника. І ось бачить тітка Ліда сон.
Приходить вона в будинок чужий якийсь їй невідомий, а там її чоловік сидить і все просить: “Ліда, ти повинна приїхати”.
Сон цей тривав протягом тижня, може, більше. Тітка Ліда не знаходила собі місця: що значить цей сон, може, вона так сильно сумує за чоловіком, або з ним і справді щось трапилося. А куди кинешся? Адже навіть не знаєш, де він, куди дзвонити, писати.
Розв’язка всієї цієї історії сталася несподівано. Прийшла телеграма на ім’я моєї тітки, що її чоловік у важкому стані, і адресу, за якою вона його може знайти.
Звичайно ж тітка моя навіть не роздумувала, грошей зібрали всім селом, і вона поїхала. Знайшла вона його в лікарні з серйозною черепно-мозковою травмою і в комі.
Лікарі сказали, що його побили невідомі товариши, яких зараз розшукують. Ночі безперервно сиділа і доглядала моя тітонька за чоловіком.
Якось в години відвідування в палату увійшла жінка, доглянута, красива, з зовнішністю циганки. В руках вона тримала дорожню сумку. Коли вона увійшла, вона прошипіла, що “приїхала за своїм благовірним, ось на тоді і пожитки його забери”.
У гніві ця дама розповіла, що прилаштувала її чоловічка, але ось тільки щось він комизитися почав і все свою Лідоньку згадував, додому все рвався. Як вона тільки не старалася, її привороту ненадовго вистачало. Незабаром він знову за своє взявся.
Порадила тоді ця жінка забирати свого благовірного і забиратися по-доброму, інакше її брати рано чи пізно дороблять те, що в цей раз не вийшло. І вона спокійнісінько пішла.
Як тільки д. Серьожа прийшов в себе, він нічого не пам’ятав, навіть дружину не впізнавав. Незабаром, як тільки йому стало краще, т. Ліда забрала його додому. Пам’ять згодом відновилася, на це пішло багато часу, сил і грошей. Та й здоров’я тепер уже не те, дає про себе знати травма.
Жінки, бережіть своїх чоловіків, не відпускайте на чужину, а то самі знаєте, що на чужий коровай знайдеться кому рот роззявити. А любов, виявляється, буває все-таки сильніше всякої магії.
