Жити з жінкою, яка його так підло зраджувала не було сил

Михайло і Олександра були одружені вже більше 3 років. За свою діяльність Міші доводилося часто бувати у відрядженнях, дружина ж також займалася кар’єрою, але в моменти відсутності чоловіка постійно залишалася в місті.

Спочатку вона сильно нудьгувала, з цієї причини намагалася займати себе різноманітними курсами і додатковою освітою, але з часом звикла до робочого графіку чоловіка.

В один з вечорів вони разом з чоловіком їхали на святкування дня народження їхнього сімейного друга, по дорозі вони вирішили заїхати в винний магазин і купити гарну пляшку з подарунковим оформленням.

Місто було невелике і таких магазинів було не зовсім небагато. Коли вони визначилися з подарунком і підійшли на касу, продавець запитав у Михайла, чи є у нього знижкова карта. Михайло відповів, що немає і тут сталася дивна річ.

Продавець подивився на Олександру і запитав: «За вашою картою провести покупку?» Дружина зам’ялася і сказала, що у неї немає карти, а потім чогось відійшла від каси.

Поки чоловік шукав готівку, вона і зовсім вийшла з магазину. У цей момент молодий чоловік, що стояв за касою, тихо вимовив: «Це звичайно, не моя справа, але вона часто буває в нашому магазині. Не одна. Мужик з нею високий такий, з бородою. Я скидочну карту їй сам оформляв».

Михайло не знав, як реагувати, підозріло подивився на продавця і видавив з себе «Ну спасибі» і теж попрямував до виходу.

Коли він сів в машину, дружина чогось сказала йому, що їй стало душно і вона вирішила вийти, а потім обережно запитала: «Все нормально?». Михайло відповів, що все в порядку і рушив з місця.

Ці слова якийсь час не давали Міші спокою, але дружина вела себе так, що ніяких підозр не вознікало.Через деякий час настав день від’їзду у відрядження.

Миша мав провести два дні в іншому місті, але коли він уже прибув на вокзал з речами йому подзвонив директор І сказав, що зустріч з партнерами перенесли і що відрядження скасовується.

Миша навіть зрадів цьому і, не кажучи дружині ні слова, він відправився додому, вирішив з такої нагоди зробити сюрприз і запросити її в ресторан.

Відкривши двері в квартиру, він побачив, що дружина вже стоїть біля дзеркала в красивому платті і фарбує губи в яскраво червоний колір.

На обличчі в неї проступила розгубленість, і вона запитала: «О, нічого собі, ти повернувся? Щось трапилося?» «Так, поїзд скасували і я вирішив запросити тебе в ресторан, але, як я бачу, ти вже кудись зібралася?»

Дружина відповіла, що вони вирішили зібратися з подругами, але якщо вже чоловік її запрошує, то вона із задоволенням відмовиться від компанії подруг і поїде з ним.

«Я як раз вже готова, поїхали» — вигукнула вона, зображуючи радість. Поки вони їхали в машині, вона багато писала повідомлень і навіть один раз скинула дзвінок.

А потім раптом сказала: «Подруги ображаються, що я відмовилася в останній момент» і вимкнула телефон. Зрозумівши, що щось явно не те, Михайло вирішує остаточно розібратися в усьому, і на наступний день бере відгул з роботи, а дружині повідомляє, що зустріч з партнерами вирішили перенести на завтрашній день, тому Мішу негайно потрібно вирушати у відрядження.

Раз вже у неї є хтось на стороні, до кого вона так красиво вбиралася, то цією ситуацією вони обов’язково скористаються.

Приїхавши до дому, Міша став стежити, коли і з ким його дружина поїде і незабаром його очікування виправдалися.

До будинку під’їхала дорога іномарка, Олександра незабаром вийшла з дому і сіла в машину. Михайло поїхав слідом. Вони під’їхали до того самого магазину, але в цей раз тільки чоловік увійшов в магазин.

Олександра ж вважала за краще залишитися в машині, мабуть побоявшись, що продавець може знову дізнатися його. Після магазину вони поїхали за місто і Михайло простежив, як його дружина з ним зайшла в великий котедж.

Цього було достатньо — і Михайло припинив стеження. Приїхавши додому, він виставив речі дружини на вулиці і написав дружині повідомлення: «Твої речі на вулиці. Забирай їх швидше, поки люди не розібрали. Додому можеш більше не повертатися. На розлучення подам сам».

Михайло жодного разу не засумнівався в своєму рішенні, адже далі жити з жінкою, яка його так підло зраджувала, він не хотів і не міг.

Related Post

Хлопець підтримує, але я розумію, кому хочеться хвору жінку забрати в дружини, завагітніти у нас теж не виходитьХлопець підтримує, але я розумію, кому хочеться хвору жінку забрати в дружини, завагітніти у нас теж не виходить

Мені 23 роки, 2 роки тому розпочався найскладніший період у моєму житті. Працювала, жили з мамою вдвох, вона дуже любить мене і підтримує у всьому. Ходила я до спортзалу, займалася

Цей випуск був гіршим днем в моєму житті, незважаючи на те, що я там була королевоюЦей випуск був гіршим днем в моєму житті, незважаючи на те, що я там була королевою

В цьому році я завершую довгу і кропітку роботу, точніше навчання. 5 довгих років я намагалася наперекір життєвим обставинам і різним уже дорослим проблемам не втратити потяг до знань. Мені

Я живу з емоційно нестабільною людиною, яка у всіх своїх проблемах звинувачує менеЯ живу з емоційно нестабільною людиною, яка у всіх своїх проблемах звинувачує мене

Я живу у Коломиї, ​​мені 51 рік. За освітою я програмістка, попрацювавши в цій галузі самоучкою, опанувала нову професію — дизайнер інтер’єру. Потроху досягла успіхів у цій сфері, почала працювати