Якщо закохалася, то чому б і ні. Завжди засуджувала дівчат, які погоджуються на близькість після декількох годин знайомства. При цьому я і подумати ніколи не могла, що зі мною таке теж трапиться, що я зміню своїм моральним принципам і після цього не пошкодую, а залишуся дуже щаслива.
Зі своїм нинішнім чоловіком я вступила в близькі стосунки через шість годин з моменту знайомства і це не стало перешкодою для подальших відносин (які щасливо увінчалися весіллям), він не вважав мене якоюсь вітряною або дівчиною вільної моралі.
Коли ми з чоловіком познайомилися я закохалася моментально, з’явилося таке пекуче бажання обійняти, поцілувати, голова просто відмовилася працювати. Зі мною такого ще не було, не дивлячись на те що мені на момент знайомства було 26 років.
Я завжди до всього підходила виважено, розумно і до відносин зі своїми колишніми хлопцями теж. Тут же все було інакше. Я несподівано для самої себе подумала: “А чому б і ні, якщо я цього так сильно хочу! Зроблю, а далі хай буде, що буде! Нехай це буде на одну ніч!
Наше перше побачення закінчилося відмінним часом у ліжку. А що ж далі? Мій нинішній чоловік раніше вів розгульний спосіб життя і дівчат міняв як рукавички, тому я відразу сама себе налаштувала, що це на один раз, тому я в принципі, ні на які подальші відносини не розраховувала.
Яке ж було моє здивування, коли хлопець, буквально на наступний день вже почав обривати мені телефон і писати в соц. мережах, щоб запросити мене на чергове побачення і познайомити мене зі своїм братом і його сім’єю. І як закрутилося потім.
У шлюбі ми вже 6 років, нашому синові 2 роки. І ми дуже щасливі. Так що близькість на першому побаченні – це не завжди погано.
У всіх однокласників були кишенькові гроші, а у Марійки не було. Ніколи не було. Спочатку…
— Отже, ти обрала гроші замість кохання? — Гіркота переповнювала його. — Я обрала стабільність,…
Олег грюкнув дверцятами холодильника з такою силою, що вміст полиць затремтів. Один із магнітів, які…
- Мамо, а що ти шукаєш? Ти так гупаєш дверцятами холодильника, що аж мене розбудила!…
- Як не зможеш? А що мені тепер робити? Я ж розраховувала на тебе... –…
Галина бігла пероном, задихаючись під вагою сумок і боячись запізнитися на останню електричку. Стрибнувши майже…