Вирішив розповісти історію своїх відносин з жінкою, яку люблю до нестями. Якщо чесно, то я про нас взагалі не збирався нікому нічого розповідати, але наполягла моя друга половинка.
Мені 23 роки, моїй коханій вже 36, але різниця в тринадцять років не є для нас якоюсь проблемою, а ось у оточуючих прямо підгорає. Свою історію я вирішив почати зі знайомства. Попереджаю хлопців, що краще не повторювати мій метод, може не спрацювати.
Вранці я повертався зі зміни. Якщо чесно, то в той ранок я дуже втомився. Занадто пізно помітив вибоїну на дорозі. Як на зло, вибоїна була недалеко від краю зупинки. Зловив вибоїну, а дівчину на зупинці облило багнюкою. Її білий плащ був заляпаний брудом, бруд потрапив дівчині на обличчя, на волосся, на сумочку. Вийшло, що я прицільно її обляпав з голови до ніг.
Розвернувся на перехресті, доїхав до дівчини, вискочив з машини і став вибачатися, почав допомагати їй. Вона спочатку не сприйняла допомогу. Звинуватила, що через мене запізниться на роботу. Вирішили, що я її відвезу до будинку, а потім відвезу на роботу.
Вона абияк погодилася. Я намагався якось розрядити обстановку. Домчали до її будинку, вона досить швидко переодяглася, поки я відтирав сидіння і ручку від залишків бруду. Взяв з неї слова, що в п’ятницю з мене смачна вечера (неприємність ж трапилася в четвер). Сяк-так погодилася. Взяв у неї номер телефону.
У п’ятницю я заїхав за дівчиною. Чому я пишу слово “дівчина”, хоча їй тоді було 35? Ну вона виглядає досить мініатюрно, худенька, ручки тоненькі. Фігурка у неї дуже гарна. Вечеря пройшла не просто добре, а катастрофічно.
Вона випадково забризкала мою сорочку томатним соусом. Посміялися від душі тоді; я помітив, що вона мені помстилася, але Валюша пообіцяла загладити свою провину.
Після ресторану ми заїхали до неї. Валя забрала мою сорочку в прання. Ну а я залишився на ніч у неї. Ну справді, куди я поїду без сорочки ?! Відіпрала вона сорочку дуже добре: і знизу, і зверху. Для прання і машинку використовували, і своїми силами обходилися. Разів чотири довелося полоскати сорочку, щоб не залишилося слідів.
Я залишився дуже задоволений результатом: сорочка сяяла. Протягом місяця ми майже щовечора займалися пранням сорочок. Дуже ми любимо чистоту. А такою прекрасною прачки я ще не зустрічав. Переїхав до неї. У мене квартири не було – знімав. Серед колег ми особливо не афішуємо свої відносини, але думаю, що моєму напарнику глибоко плювати на моє особисте життя, а начальству тим більше. Валя запевняє, що проблем у неї на роботі теж немає.
Добре, що працює в майже чоловічому колективі. Їм всі ці склоки до одного місця. А ось ряди наших друзів досить сильно порідшали. Один з двох моїх двох моїх друзів, сказав, що я повний баран, якщо вирішив зв’язатися зі “старою”.
З друзями Валентини ми майже повністю перестали спілкуватися. Чомусь вони вирішили, що я живу з Валею тільки через її квартиру. Прямим текстом почали говорити, що альфонс. А я зовсім не альфонс. На чужі квадратні метри не претендую, якщо знадобиться, то підпишу шлюбний договір, щоб не бути ні від кого залежним або зобов’язаним. Але про це пізніше, а то і так вже багато вийшло.
Найбільшою проблемою стали родичі, причому і з мого боку, і з її. Її родичі вважають, що я зустрічаюся з Валею тільки через її квартиру. Мені є де жити в разі чого. Руки є – будуть гроші, а якщо будуть гроші, то і буде дах над головою. Мої ж родичі впевнені, що Валя просто експлуатує мене. Вона, звичайно, мене експлуатує, але трохи в іншому плані. Але я тільки радий, якщо ви, звичайно, розумієте про що йдеться.
Довелося звести спілкування з ріднею до мінімуму.
Якось випадково зіткнулися з колишнім хлопцем Валі. Зустрілися абсолютно випадково. Він виходив з кінотеатру, а ми як раз заходили. Зав’язався швидкий діалог між мною і ним:
– Вона тепер студентів собі шукає. Не боїться потрапити під статтю?
– Ну вона правильно робить. Все ж чоловік, який не сидить різних “засобах” ще є чоловіком, на відміну від тебе.
Ну, а далі ми мало не побилися.
До речі, не тільки у колишнього Валі бомбануло. Досить цікаво спостерігати за реакцією незнайомих людей, які випадково дізнаються наш справжній вік. Пару раз працівники готелів не могли підібрати слово, щоб охарактеризувати нашу пару: якось назвали нас знеособлено чоловіком і жінкою, одного разу порахували, що ми колеги.
Деякі мої знайомі, з якими я досить давно не спілкувався, намагаються вчити мене жити, хоча у самих скандали, розлучення, зради і інша фігня. Чомусь абсолютна більшість людей упевнені, що їх компетентна думка єдина правильна і ми без їх поради не проживемо. Повірте, відмінно проживемо!
Ну, а побут у нас такий же, як у будь-якої іншої пари. Робота і будинок, будинок і робота, а в кінці тижня два вихідних, які ми намагаємося використовувати на всі 100.
Любіть одне одного! Живіть тут і зараз!
