Хочу відразу сказати, що ця історія дійсно сталася зі мною. Життя у мене, звичайно, не склалося з самого початку. Я народилася в дуже холодній хаті, пологи приймала акушерка, так як взимку не було можливості приїхати «Швидкій».
Після народження відразу захворіла і так прожила майже все дитинство, практично не залишаючи лікарні. То бронхіти, то застуди. Правда, був у мене дуже хороший музичний слух, але вчитися в музичній школі не пощастило, тому що до неї було двадцять п’ять кілометрів.
І так пішло далі – невдале заміжжя, діти, яких потрібно було на ноги піднімати однієй. Малооплачувана робота, де начальство тебе докоряло недостатньою освітою, хоча розбиралася в своїй сфері я краще, ніж інші з вищою. Правда я закінчила заочно училище мистецтв за спеціальністю хорове диригування. Займалася я вивченням етнографії народів світу. Коротше, не щастило мені і все.
Бідність, дітей важко було піднімати, старе житло, чоловік-інвалід, до того ж ще деспот страшний. Хоч ти лізь в петлю. Якось я шукала різні вироби з народної творчості в інтернеті і натрапила на статтю відьми про амулети.
Думаю, напишу я їй листа і дізнаюся, може, для виправлення мого нікчемного життя є якісь амулети. Мені ця відьма відповіла швидко. Навіть грошей не взяла. Написала мені, що мовляв, не візьму у тебе грошей, немає їх у тебе. Зроби так і так, як я навчу. Амулет поки що тобі не потрібен, тому що в роду у тебе проблеми були.
Коротше, потрібно було собі виливки на віск зробити деякий час. Навчила як і сказала, що потрібно робити тільки на себе і на членів своєї сім’ї. Потихеньку стали гроші з’являтися. У чоловіка з переломом хребта здоров’я почало одужувати після цих виливків, а так він не ходив. Потім вона мені вже запропонувала амулет, я могла його оплатити.
Прийшов мені амулет з рунічними знаками. Коли його почала носити, тут і пішло. Така метушня в житті, що я і не рада. Начальство мене оцінило і наше, і обласне. Напряг божевільний, на той час я роботу поміняла. Стала вести гуртки для дітей в центрі додаткової освіти. Почали мене на різні конкурси відправляти. Тут прямо до сліз доходило. Де яке що і я туди їду. Стали на міжнародні фестивалі відправляти. Мене і там помітили. Коротше доїздилася до того, що в свої п’ятдесят чотири роки пішла навчатися заочно в консерваторію на спеціальність етномузиколога.
Про це я навіть в дитинстві мріяла, але знала, що це ніколи не збудеться. Зарплата у мене хороша. Таке відчуття, що амулет сам і оточення підбирає і від зла оберігає. Але напружує так, що доводиться просто упахуватися до сьомого поту. То зйомки і монтаж фільмів тягнуть ще займатися, то ткацтвом. Коротше такими справами, які приносять гроші. І, за що не візьмешся, все виходить. Тебе як – ніби штовхає щось – йди туди, роби те. Стало виконуватися таке, про що я навіть і не думала. Ось тобі і амулет. А раніше думала, що все це казки.
