Із хлопцем зустрічалися три роки. З цих трьох років нормальними були тільки два, а останній рік ми не бачилися, у нас був рідкісний інтим, жодних слів про кохання та інше, він наче зник з мого життя, через це я влаштовувала йому скандали. Я намагалася дізнатися, що не так.
Звичайно, спочатку намагалася приділяти йому багато уваги, водила в кафе та ресторани власним коштом, завжди проявляла ініціативу, але потім набридло. І я вирішила чинити так само як і він. Не стала перша дзвонити, писати, і ми перестали бачитися зовсім. Після чого він вирішив розлучитися.
Я приїжджала, просила його передумати, але він навіть не хотів мене бачити. Мені було дуже боляче. Через місяць він прийшов і попросив повернутись, сказав, що все усвідомив і так далі. Я погодилася, тому що ще не відійшла від нього і була рада його поверненню. Все було добре лише два тижні, потім усе повторилося.
І так було пів року. Коли я ображалася і плакала, він казав, що бачить зі мною майбутнє та просив заспокоїтися, це справді мене заспокоювало. Але він так само не з’являвся у моєму житті. Жодного контакту, постійні справи. І у підсумку знову мене покинув.
Почав відразу ж зустрічатися з моєю знайомою, я дізналася, що вони пів року спілкувалися, він дарував їй подарунки і благав розпочати зустрічатись. Після цього я взагалі втратила будь-яку віру в людей і в себе. Я розчарувалась у хлопцях. Думала, що всі такі. І почала гуляти, і на одній з тусовок випадково переспала з малознайомим хлопцем.
Через деякий час він знову повернувся до мене, зараз уже два роки разом. Він думає, що я йому була вірна, а він ні, тому зараз любить мене дуже. Я теж люблю. Ми наче щось усвідомили за період розлучення.
Але проблема в тому, що він не знає про той випадковий статевий зв’язок. Я боюся, що він дізнається і піде від мене знову. І ще мене страшенно мучить совість, я не можу мовчати. Що робити?
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…