Із хлопцем зустрічалися три роки. З цих трьох років нормальними були тільки два, а останній рік ми не бачилися, у нас був рідкісний інтим, жодних слів про кохання та інше, він наче зник з мого життя, через це я влаштовувала йому скандали. Я намагалася дізнатися, що не так.
Звичайно, спочатку намагалася приділяти йому багато уваги, водила в кафе та ресторани власним коштом, завжди проявляла ініціативу, але потім набридло. І я вирішила чинити так само як і він. Не стала перша дзвонити, писати, і ми перестали бачитися зовсім. Після чого він вирішив розлучитися.
Я приїжджала, просила його передумати, але він навіть не хотів мене бачити. Мені було дуже боляче. Через місяць він прийшов і попросив повернутись, сказав, що все усвідомив і так далі. Я погодилася, тому що ще не відійшла від нього і була рада його поверненню. Все було добре лише два тижні, потім усе повторилося.
І так було пів року. Коли я ображалася і плакала, він казав, що бачить зі мною майбутнє та просив заспокоїтися, це справді мене заспокоювало. Але він так само не з’являвся у моєму житті. Жодного контакту, постійні справи. І у підсумку знову мене покинув.
Почав відразу ж зустрічатися з моєю знайомою, я дізналася, що вони пів року спілкувалися, він дарував їй подарунки і благав розпочати зустрічатись. Після цього я взагалі втратила будь-яку віру в людей і в себе. Я розчарувалась у хлопцях. Думала, що всі такі. І почала гуляти, і на одній з тусовок випадково переспала з малознайомим хлопцем.
Через деякий час він знову повернувся до мене, зараз уже два роки разом. Він думає, що я йому була вірна, а він ні, тому зараз любить мене дуже. Я теж люблю. Ми наче щось усвідомили за період розлучення.
Але проблема в тому, що він не знає про той випадковий статевий зв’язок. Я боюся, що він дізнається і піде від мене знову. І ще мене страшенно мучить совість, я не можу мовчати. Що робити?
