Зустрічався з жінкою близько 7 місяців. І тільки після того, як зважилися жити разом, вона сказала, що у неї є дитина.

Зустрічався з жінкою близько 7 місяців. І тільки після того, як зважилися жити разом, вона сказала, що у неї є дитина.

Зізнаюся, я був дуже здивований. І здивований навіть не тому, що у неї є дочка, а тому, як вона завзято протягом усіх цих 7 місяців приховувала сам факт наявності дитини.

Дуже неприємно це. Цікаво, якої реакції очікувала жінка, приховуючи стільки часу дитину ?! В результаті ми посварилися. Сильно посварилися. Ініціатором спільного проживання стала жінка. І якось дивно все вийшло. Тільки я пішов на підвищення на роботі, як раптом вона стала частіше погоджуватися на побачення, а потім і зовсім все закрутилося.

Іноді могла просто не відповідати мені по кілька днів поспіль, а потім така кардинальна зміна. Ну я думаю, що або я для неї був “запасним” планом, або просто шукала варіант трохи краще. Мабуть, нікого краще знайти не змогла. Тому так все обернулося.

Назвала мене в листуванні інфантильним, маминим синочком і боягузом. Друге – взагалі прикро. Я взагалі без матері зростав. Хотів би я бути маминим синочком, але не варіант)))

Коротше, чого я взагалі взявся писати ці рядки? Сподіваюся, мене прочитають чоловіки, оскільки пишу для них. Якщо дівчина з перших днів вас “морозить”, то далі буде тільки гірше.

І ще … краще життя прожити одному, ніж з ким попало.