Неодноразово читав історії про домагання від начальства, все думав – ну це з дівчатами таке трапляється, мужикам простіше – прийшов, працюй, а якщо начальниця домагатися почне, так мужику це тільки на благо. І прибавку випросити можна, і розважитися на дозвіллі.
Ага. Розважився.
Влаштувався тут на нову роботу – платять добре, в порівнянні з минулою, навіть дуже добре. Поміняв гардероб повністю, машину хочу поміняти, відкладати почав на цю справу. Та й в цілому себе відчуваю краще, адже гроші – завжди добре.
Ну ось. Раніше начальником у нас був мужик, але він пішов і залишив замість себе жінку, свою сестру. Ніби як фірму їй подарував. Ми спершу не засмутилися, яке нам діло, хто там зверху рулить?
Решту, насправді, і так все влаштовує, зараз. А мені пощастило менше. Так вийшло, що з якоїсь причини я нової директрисі сподобався. Не знаю, я себе особливо красенем не вважаю, але їй сподобався чомусь. І вона стала кидати мені натяки. Спочатку обережно, очками поморгай, на обід зі мною напросився. А потім вже у відкриту. Те викличе до себе, скаржиться, що мужика давно не було, а ось тут шия затекла, не разімнеш, Олексій? Я офігів.
Звісно, шию їй м’яти відмовився раз, другий, а потім вона мене премії позбавила. Думаю – ух ти, ось навіть як.
І ви мене зараз запитаєте, а в чому проблема, якщо мадам себе пропонує, чого відмовлятися, вільний же мужик? А справа в тому, що вона СТРАШНА, як атомна війна. Вона мене молодше, але ширше в три рази, підборіддя ці потворні, вигоріле руде волосся і помада червона на маленьких губах. Мені на неї дивитися-то неприємно, а про ліжко навіть думати не хочу.
Від досади прям кричу. Адже не робота – мрія, подобається все, зарплата відмінна, колектив приємний. Як позбутися від цієї дамочки, як її на іншого когось переключити, а? Вже не знаю, що й робити.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…