Хотілося б поговорити з вами ось на яку тему: різниця у віці між подружжям. Якою, на вашу думку, повинна бути різниця або її взагалі бути не повинно? Коли один партнер значно старше іншого, добре це чи погано?
Чому я задаю таке питання? Я зустрічаюся з чоловіком, який старший за мене на 17 років. Відносини у нас серйозні, ми разом вже більше трьох років (мені зараз 21, решта вираховуйте самі).
Він – гарний, розумний, виглядає сучасно і стильно. Я про такого чоловіка і мріяла, щоб мене підтримував, щоб відчувалася його сила і я була впевнена в ньому.
Так і відбувається. За три роки він жодного разу не дозволив собі мене образити і охороняв мене від будь-яких негараздів. Він мене дуже любить, я його – теж. Перший час були проблеми з батьками, тому що він молодший мого батька всього на один рік. Але незабаром якось звикли всі, перестали засуджувати.
Але це рідні. В іншому ж ми постійно стикаємося з осудом. Я веду блог в Інстаграмі, там у мене багато підписників, і, звісно, увага до мене підвищена. Хтось із моїх подруг проговорився в коментарях про те, що я живу з чоловіком набагато старше себе. І, звісно, почалося засудження. Пішли коментарі в стилі “тепер зрозуміло, звідки дорогий одяг, косметика, ювелірка”. А я сама заробляю, крім подарунків від свого чоловіка не беру жодної копійки, від того і прикро.
Ось і поясніть мені, чому якщо різниця у віці, то завжди люди бачать тільки користь, меркантильність, а почуттів не помічають?
Це боляче вдаряє по мені, я постійно засмучуюсь, коли бачу таке. Адже я цього чоловіка люблю, ми плануємо одружитися, і тут приходять якісь люди, яких я не знаю, і сміють сміятися над моїми почуттями? За що? Чому? Це заздрість або це небажання повірити в те, що люди можуть просто любити одне одного, без оглядки на вік?
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…