Відносини десять років по тому…
Після закінчення школи пройшло вже більше 10 років. Мені вже майже тридцять (в січні наступного року стукне). За цей час вже встиг одружитися і розлучитися. Тижнів зо два тому абсолютно випадково зустрів на вулиці колишню однокласницю, в яку був закоханий в старших класах. Пам’ятаю, що залицявся до неї тоді, проявляв знаки уваги, але вона попросила “звалити”.
При зустрічі вона дуже зраділа, лізла обніматися-цілуватися. Питала про особисте життя, цікавилася де працюю, де живу. Коли стали розходитися, то вона взяла мій номер телефону.
Зараз же сама йде на контакт. Вибачте за тавтологію. Пише всілякі дурниці, надсилає в особисті повідомлення Селфі з собою з написами а-ля: “вийшла?” або “ну як тобі?”. Намагаюся відповідати нейтрально або смайликами.
Цікаво, що повинно статися в житті, щоб через 10 років людина знову почала спілкування.
Вона покликала в кафе. Я, звичайно, в кафе сходжу, послухаю її брехню, але нічого більше. Думаю, що це якась чергова розводка, тільки ще не зрозумію, що вона в кінцевому підсумку задумала.
Я не вірю, що 10 років тому ти людині неприємний настільки, що просиш звалити куди подалі, а потім несподівано починаєш любити.
Зараз дивлюся на жінку, в яку я колись був закоханий і не розумію … Що в ній можна було любити? Вона була самозакоханою, самозакоханою і залишилася. Подивився на її стрічку, що вона лайкає … починаєш розуміти, що на рівні розвитку застрягла в десятому класі.
Шкода, що в підлітковому віці думаєш явно не тим, чим потрібно …
