Ми з сестрою завжди були досить близькі, хоча Оля старша за мене на цілих 10 років. У дитинстві вона була для мене прикладом для наслідування. Я хотіла одягатися як вона, робити такий самий макіяж і займатися тими самими справами, що й сестра.
Саме завдяки їй я взялася за навчання та закінчила школу із золотою медаллю. Мені здавалося, що батьки пишаються нами однаково. Я ніколи не відчувала якоїсь конкуренції у нашій родині.
Я якраз закінчувала школу, коли Оля вийшла заміж. Вона переїхала до іншого міста, де знайшла престижну роботу. У неї почалося своє нове життя. І в ньому для мене було мало місця. Втім, я не відставала. Вступила до університету та почала жити у гуртожитку. Ми спілкувалися телефоном, коли з’являвся вільний час.
Коли я випускалася з універу, Оля повідомила, що розлучається. Ділитись подробицями свого розлучення вона не захотіла. Знаю тільки, що за ці роки сестра досягла успіху в кар’єрі.
Вона почала чудово заробляти, тож після розлучення без проблем могла собі забезпечити оренду нової квартири з бездоганним ремонтом сама. Зрідка я приїжджала до неї у гості, і ми непогано проводили час разом. Хоча я відчувала, що ми дуже віддалилися одна від одної.
Нещодавно я теж вийшла заміж. Зараз мені 25, а моїй сестрі 35. Вона, як і раніше, живе одна і додому приїжджає дуже рідко. Мені здається, шлюб подіяв на неї деструктивно. І я боялася, що зі мною станеться та сама історія.
Але справа в тому, що я йшла під вінець, будучи вже вагітною. Оля зраділа, коли дізналася, що стане тіткою. Я вірила, що поява малюка знову нас зблизить.
Але сталося те, на що не чекав ніхто. Мої батьки подарували мені із чоловіком квартиру на весілля. Виявилося, що вони все життя відкладали гроші, щоби купити ще одне житло. Планували здавати його у оренду. Але моє весілля та вагітність змінили їхні плани.
Звісно, про це дізналася моя сестра. І після її начебто підмінили. Вона припинила відповідати на мої дзвінки. Із батьками теж не спілкується.
Якось вирішила набрати її із чужого номера. Так вона одразу відповіла! Але відразу кинула слухавку, почувши мій голос. Я вже місяць живу у новій квартирі, але ми так і не бачилися з Олею. Я думаю, вона образилася, що батьки купили мені нове житло.
З одного боку, я її розумію. Але з іншого… У мене ж дитина буде. Невже вона не може просто порадіти за мене? Мати вважає, що Оля ображена серйозно. З її характером достукатися до неї буде важко.
Вона всього в житті досягла самостійно. У неї достатньо грошей, гарна робота та відмінне житло. Але, мабуть, їй хотілося б, щоб батьки дбали про неї так само, як і про мене.
Не знаю, що мені тепер робити і як загладити провину перед сестрою. Адже я не винна, що обставини склалися саме таким чином. Ось до чого призводить непорозуміння у відносинах!
