– Навіщо ти знову накупила стільки продуктів? – Галина скривилася, спостерігаючи за тим, як невістка розпаковує сумки.
– Я завжди купую все заздалегідь, щоб у вихідні не бігати крамницями, – відповіла Наталя. – А ще завтра моя сестра із сім’єю приїде у гості.
– А з якого приводу? – Настрій у літньої жінки погіршився ще більше.
– Просто так, – відповіла Наталя. – Діти пограють, а ми з сестрою порозмовляємо на кухні.
Галина не любила гостей своєї невістки. Вони завжди затримувалися, багато їли, та часто шуміли. Минулого разу вона ледь дочекалася, коли родичі підуть, а потім виказувала своїй невістці.
– Поки мій син на роботі спину гне, важко заробляючи гроші, ти їх витрачаєш на різну нісенітницю, – обурювалася Галина.
– На яку нісенітницю, і що не так? – дивувалася Наталя. – Я не купую зайві речі, не ходжу в розважальні заклади, і взагалі, я теж заробляю гроші.
Галина не раз скаржилася своєму синові, звинувачуючи його дружину в марнотратстві. Вона вважала, що Наталя намагається жити його коштом, та вести розкішне життя.
Вкотре, коли невістка запросила родичів у гості, Галина зателефонувала синові, щоб поскаржитися на її поведінку. Михайло завжди захищав свою дружину, та просив матір не втручатися у їхні справи.
– Нехай Наталка спілкується із ріднею, – не розумів Михайло. – Я буду вдома тільки через два місяці, що їй, в монастир піти?
– Звичайно, нехай насолоджується, доки ти працюєш, – сердито заперечила Галина. – Запам’ятай мої слова: зараз ти захищаєш свою дружину, а потім дізнаєшся, що вона крутить з іншим.
Михайло намагався зрозуміти свою матір, але йому не завжди це вдавалося. Він багато працював, але не вважав за правильне економити на всьому, особливо, коли справа стосувалася дружини та дочки.
Він працював заради їхнього щастя та комфорту, та й Наталя не була з тих, хто витрачає гроші лише заради показухи.
У вихідні Галина влаштувала їй бойкот, показуючи, як вона не задоволена, що гості прийшли, та невістка її не послухалася.
Але гості не потурали, веселилися, і весь вечір Наталя сміялася з сестрою та її чоловіком на кухні, голосно розмовляючи, не зважаючи на невдоволення свекрухи. Коли вони пішли, Галина побачила у відрі для сміття банки з-під пінного, та упаковки від креветок.
– От мерзота, – скаржилася Галина своїй сусідці наступного дня. – Я їй ще минулого разу говорила, а вони знову весь вечір сміялися, не зважаючи на жінку похилого віку.
– Та ти не хвилюйся, – заперечувала Клавдія. – Молоді треба спілкуватись, з друзями час проводити. Будуть старі – не до радощів життя буде.
– Звичайно, мій син працює за двох, а вона лише радощі від життя отримує! – ображалася Галина.
Наталя намагалася не зважати на роздратування свекрухи. Вона пізно приходила з роботи, допомагала Марійці з уроками, готувала вечерю, та лягала спати.
На вихідних вона намагалася вирватися кудись, чи запрошувала гостей, щоб не слухати нескінченних закидів та претензій.
– Звичайно, жити з такою свекрухою не просто, тим більше, що раніше ми жили вдвох, – казала Наталія матері.
– Якщо тобі дуже тяжко, можете з Марійкою у нас пожити. Тільки поговори з Михайлом спочатку, бо Галина йому свою версію розповість, і у вас буде сварка.
Наталя не могла залишити свекруху, бо пообіцяла чоловікові дбати про неї, та допомагати. Вона не просила Галину ні про що, продукти купувала сама, щоб та не витрачала своєї пенсії.
Але, попри всі зусилля, їй не вдавалося догодити свекрусі, яка звикла до повного підпорядкування.
– Електрики за цей місяць набігло, як на пів автівки, – бурчала Галина, підраховуючи витрати на комунальні послуги.
– Я часто працюю, а Марійка довго робить уроки, – виправдовувалася Наталя. – Не хвилюйтесь, я все оплачу, і вам не доведеться витрачатися.
– Ага, а платити ти збираєшся грошима мого сина? – не вгамувалася Галина.
Вона категорично відмовлялася визнавати, що Наталя теж працює, і не сидить на шиї у чоловіка. Вона вважала свого сина справжнім героєм, який забезпечує всіх. Навіть просила його не давати гроші дружині.
– Вона знову все витратить на дорогі продукти, та примхи Марії, – переконувала сина Галина. – Краще залиш все собі, а вона нехай вчиться жити на свої гроші.
Наталя розуміла, що так і не вдасться порозумітися зі свекрухою, але сподівалася, що з часом все владнається. Але зауважила собі, що, після приїзду чоловіка з відрядження, жити зі свекрухою вона більше не планує – рідніші будуть…
