10 років жила з нудним і зручним чоловіком, але зустріла цікаву людину …

Батьки змусили мого майбутнього чоловіка одружитися зі мною, тому що я завагітніла. Перші кілька років жили спокійно, але інтересу до мене і дитини в нього не було. Потім народилася друга. У шлюбі 10 років, останні 2 роки, після того, як я вийшла на роботу, чоловік став хоч якось звертати увагу на мене як на жінку і приділяти увагу дітям. Він хороший, робота у нього стабільна, якщо потрібно, приготує, по дому все може зробити, не зраджує.

Єдине, чого не було у нас з самого початку, – любові, ми не розмовляємо, спільних інтересів немає. А зараз у мене з’явилася людина, з яким цікаво, і сімейна ідилія стала не потрібна. Але я боюся розлучатися. Раптом зроблю помилку?

Олена, 37 років. Порада від психолога.
Ви не любите одне одного, не розмовляєте, вас нічого не об’єднує. Але сім’ю створили. Ви пишете: «жили спокійно», значить, вас з якихось причин влаштовувало саме спокійне життя, неважливо, що ви були відсторонені одне від одного, були разом так, щоб не бути разом по-справжньому. Але було спокійно.

Ще ви перерахували, що для вас пріоритетно в союзі: безпечний, хороший, стабільний, відданий, безвідмовний чоловік. Ви можете, наприклад, сказати, що хотіли б іншго спільного життя або іншу людину, але той, який зараз є, – саме той, якого ви, можливо, несвідомо шукали, знайшли і з ним уже десять років.

У вас з’явилися інші відносини, і ви відразу знецінили все те, що отримували і отримуєте в шлюбі. Здається, вам спочатку треба була «сімейна ідилія», а тепер не потрібна. Тобто ви були заміжня за своїми ілюзіями і фасадом? Усередині точно нічого не було? Двоє дітей, важливий для вас спокій, надійність? Ви готові все це втратити? Але в яких стосунках ви себе уявляєте? Може бути, це теж ілюзія?

Якщо вам зараз з іншим чоловіком цікаво, чи означає це, що з ним може бути сім’я, йому цікаві ваші діти і він зможе з ними жити і брати участь в їх вихованні? Де гарантія, що ваш або його інтерес буде стабільним і тривалим?

Ви багато років жили в відчужених стосунках, ви до цього адаптувалися і, ймовірно, спочатку шукали такі відносини. Може бути, у ваших батьків так між собою? Або ви були втраченою дитиною, яка не пізнала справжньої емоційної близькості, або ця близькість була болючою? Варіантів може бути багато.

Якщо для вас стоїть питання, чи хочете ви розлучитися і почати будувати нові відносини, створювати іншу сім’ю, спочатку запитайте себе, чому ви опинилися саме зі своїм чоловіком і залишилися з ним на десять років. Що для вас зараз в пріоритеті з урахуванням того, що у вас двоє дітей? Чи зможете ви зберегти інтерес до іншого чоловіка, якщо жили стільки років, не відчуваючи ніякого інтересу?

Що ще потрібно для сім’ї, для відносин, крім інтересу? Що сприймають і розуміють діти, які ростуть з відстороненими одне від одного батьками? Яку сім’ю ви собі бажаєте?