Мене обговорюють дівчата. І знайомі, і ті, кого я ледь знаю, перешіптуються за моєю спиною. Бачу їх злі погляди, чую глузування. Чому? Адже я людина добра, мирна, не завдаю нікому шкоди. І хлопці часто дивляться в мою сторону, посміхаються, поступаються місцем у громадському транспорті, пишуть смс.
Марина, 18 років. Порада від психолога.
А чому вас це турбує? Відповідь на питання буде вирішенням проблеми. Судячи з вашого листа, вам важлива увага і жінок, і чоловіків. Як думаєте, бувають люди, які абсолютно всім подобаються? А бувають ті, кого не обговорюють? Напевно, такі люди нікому не цікаві, але ви ж не хочете бути такою? Вам же важливо бути популярною?
А тепер давайте виберемо, в якому середовищі вам важлива популярність. Приймемо за аксіому, що популярною у всіх сферах бути практично неможливо. А потім подумаємо, що взагалі таке популярність і чи буває у неї зворотний бік. Наприклад, якщо ви користуєтеся увагою чоловіків, менш затребувані дівчата будуть заздрити. Ви ж це знаєте? Або вам здається, що раз ви мирна людина, то всі навколишні повинні вам симпатизувати?
З іншого боку, вам подобаються всі люди навколо? Хіба немає таких, які дратують, не дивлячись на те, що ви їх навряд чи знаєте? Якщо все ж зможете пригадати такі випадки, зрозумієте, що ви, як і інші, оцінюєте людей, виходячи зі своїх емоційних переживань, а не їх особистісних якостей.
І в кінці хочу звернути вище увагу, що невпевненість у собі, перенесення уваги на оточуючих, переживання з приводу їх оцінки – часті супутники юнацького віку. Спробуйте зрозуміти, як особисто ви себе оцінюєте, це захистить самооцінку і в майбутньому допоможе зберегти психіку.
- Оксано, ну не будь такою! Квартира все одно порожня стоїть, а Артему з Вікою…
Оксана якраз розбирала пакети з продуктами, коли на кухні задзвонив телефон. Незнайомий номер. Вона насупилася,…
Юрій бігав по кімнатах та шукав свій телефон. - Подзвони мені, не бачиш, я не…
Суботній ранок на дачі почався зі звичного кухонного гуркоту. Ольга переставляла на плиті важку каструлю…
Двері дзвонили наполегливо, вже вдруге. Валентина саме стояла в коридорі з рушником у руках, коли…
— Я цілий рік відкладала на свою мрію, а тепер маю оплатити відпочинок твоїй матері?…