На весілля нам з чоловіком подарували квартиру студію. Треба сказати, що до шлюбу ми прожили 6 років разом і дещо встигли назбирати на своє житло. Але вирішили не витрачати, а трішки поекономити, підзбирати і купити ще одну. Одну б здавали, ту що більша, в іншій жили до появи дітей.
Але такі плани на майбутнє зовсім скоро моя свекруха в рішила поламати. Вони вклали в подарунок 60% грошей, тому вважали що мають право розпоряджатися майном так, як хочуть.
План свекрухи полягав в тому, щоб продати цю квартиру, з’єднати гроші, продати їхню з свекром однокімнатну, докласти те що є і купити великий будинок. Доходило до маразму і старчого кошмару, свекруха кричала, обзивала і проклинала мене за те, що я начеб-то забрала у неї єдине дитя, гроші, а тепер хочу ще й нерухомості всю собі загарбати. Чоловік старався в наші чвари не лізти, бо ж як то, мати рідна і жінка, він казав що ми посваримося, помиримося, а його крайнім зробимо.
Дійшло до того, що посеред вихідного дня до нас прийшла свекруха з покупцями, які готові були забрати квартиру хоч зараз, ще й ціну поставила на 15% нижчу ніж купували її.
Любу маму не хвилювало ні те, що я була вже вагітна, ні те що застали вони нас прямо в ліжку. Я взагалі дивуюся як вона ключі дістала.
Так от, на диво моєї свекрухи ми згодилися продати квартиру. Тимчасово переїхали жити до них, тут я і влаштувала їм таке, що і не снилося, звісно довелося пожертвувати великими грошима, адже обіцяну нею знижку покупцям ніхто не відміняв,але купили інші люди.
Уже через 2 тижні нам вказали на двері, я, як слухняна невістка віддала 60 % грошей, і взяла слово що ніколи квартирне питання більше не постане. Ми благополучно повернулися в свою квартиру, адже купили для нас її мої друзі, яких ми підмовили, ще й кошти лишилися, почали спокійно далі збирати, про дитинку думати, свекруха тепер і носа не суне.
Після весілля Поліни та Дмитра постало питання житла. Батьки Дмитра могли купити їм квартиру, або…
- Ти що, виганяєш мене? - Закричав чоловік. - Із мого власного будинку? Ти у…
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…
– Не гульбанить, не зраджує. Що тобі ще треба, невдячна? Якщо ти зі своїм чоловіком…
- Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за…