Майже рік бурхливих відносин, з перервами на сварки, добіг кінця. Цього разу між нами точно все. Адже ми відчуваємо, що настає саме той момент, коли по-справжньому вже нічого не повернути.
Мені здається, що більшість людей розходяться не тому, що хтось зрадив чи брехав, а просто банально тому що люди не можуть жити разом, іноді це трапляється через різні погляди на життя.
Це мій випадок. Ми не змогли піти одне одному назустріч, прийняти одне одного. Ми егоїсти, але він ще більший, ніж я. Я просто вперта.
Думаю, наші стосунки закінчилися набагато раніше. Останні два місяці ми утримували одне одного, іноді сварилися та не розмовляли. Як виявилося, мій колишній коханий вже давно подумки вирішив, що не зможе сприймати мене з моїм ставленням до життя.
Однак чомусь ми все одно зустрічалися (після мого переїзду від нього до батьків), була ніжність, квіти та романтика. Нас тягнуло одне до одного.
Наразі він з другом полетів на Кіпр. Після нашої сварки та чергового усвідомлення, що ми по-різному дивимось на світ, я зникла з його життя на тиждень.
А він купив собі путівку на море, щоб відпочити та розвіятися. Це так несправедливо… Для мене, гордої вродливої дівчини, важко пережити те, що в мені розчарувалися, залишили тут одну, покинули.
Я сама себе намагаюся вилікувати, прийняти, що ми більше не разом і не зможемо бути разом ніколи. А мій колишній, гадаю, вже не проти познайомитися з іншою дівчиною.
Не буду брехати, у мене теж є приятелі чоловічої статі, з якими я спілкуюся, і які мене звуть на побачення. Але я поки що не можу – немає сил погодитися кудись піти з іншим чоловіком, я до цього морально не готова.
Я шокована, тим що відбувається. Ця депресія довела мене до того, що я на цілу годину переплутала призначений час співбесіди і не отримала чудову посаду.
Я перестала бути пунктуальною. Відчуваю себе паралізованою, нікому не потрібною та порожньою всередині. Тому що усвідомлюю, що тепер цей розрив по-справжньому. І кохання у нього до мене не залишилося — тільки злість, напевно, ненависть. А в мене сильне бажання все виправити, повернути назад і спробувати знову.
Знаю, що прийти до тями мені допоможе лише час, але як же складно перечекати цей період! Дякую, що вислухали і дали змогу виговоритися. Можливо порадите як пережити розлучення?
