“А мені не потрібен поганий наречений, хочу найкращого!”, – шукала Неля перебираючи чоловіків…

Хочу розповісти одну історію. Жила одна дівчина, все її думки були зайняті тим, як зустріти ідеального чоловіка. Але час минав, були різні хлопці, але після першої зустрічі, вона вже знала – «не моє».

Вона все шукала і шукала, і в один момент їй це набридло. Вона сказала собі: «Набридло витрачати час даремно, не буду більше ні з ким зустрічатися і нікого шукати!».

Вона зайнялася собою, почала читати різну літературу, зайнялася своїм тілом, поміняла харчування і спосіб мислення, це сталося за досить короткий термін. І одного разу, шукаючи якусь інформацію в групах «фб», вона задала питання, і їй відповів чоловік.

Як виявилося, вони вчаться в одному і тому ж ВУЗі. Вони зустрілись. І це був ВІН, той, кого вона так довго шукала. Через деякий час вони одружилися і з тих пір завжди разом.

Це короткий опис з мого життя і з життя тепер уже мого чоловіка.

«А мораль цієї байки така»: не потрібно витрачати час і енергію на пошуки, а тим більше впадати у відчай, все само прийде, коли настане час. Все завжди відбувається вчасно.

Знайди ця дівчина свого «принца» раніше, вона б пройшла мимо, та й він навряд чи зупинився. Адже вона не відповідала йому, у них були різні погляди, думки і бажання.

Але, як тільки вона стала на шлях пізнання себе, їй багато відкрилося і стало зрозуміло. Вони почали думати на одній хвилі, ось і притягли одне одного.

Не поспішайте впадати у відчай або вибирати «хоч кого», аби не залишитися одній (одному). Займайтеся собою, розвивайтеся, і ви притягатимете до себе того (ту) єдиного (єдину), з ким проживете все своє життя. Але «притягнути» мало, потрібно ще вміти зберегти.