Я запідозрила чоловіка у зраді десь 6 років тому. Через кілька місяців прочитала листування – з’явилися докази. Тоді у нас була дитина. Я хотіла зберегти сім’ю, але при цьому жадала помсти.
Придумала тоді теж якось помститися чоловікові і зрадити. Зробити це було не дуже просто.
Серйозно, я думала, що тільки стукнеш пальцями, як вишикується ватага добровольців.
Але на ділі все куди складніше. Гаразд, деталі геть – все-таки не еротичний сайт …
Повернулося відчуття гідності. Уже не було так боляче. Але при цьому чоловіка я кидати не хотіла. Я захопилася.
Зради були настільки частими, що й тижня не проходило. Чоловік теж молодець – не здавався: брехав в обличчя і не червонів.
Минув рік. Відносини в родині прийшли в норму – у нас з чоловіком все нормалізувалося.
Але спосіб був в тому, що ми обидва зраджували одне одному.
Ініціатором розмови став чоловік. Він заварив зелений чай, посадив мене навпроти і ми як дорослі люди поговорили.
Він сказав, що зраджує, причому давно. Сказав, про те, що знає, що я теж йому зраджую.
Запропонував ввести правила і не брехати одне одному. Ми домовилися, що щонеділі – це день походів “на сторону”. Тільки по неділях і без всякої брехні. Мене брехня, якщо чесно, теж порядком дістала. Я іноді плуталася в ній. Це сильно вимотує.
Не знаю, чи нормально це … З одного боку у нас з чоловіком зараз відносини стали навіть краще, ніж були. Але з іншого боку мені трохи бридко від того, що ділю чоловіка з іншими. Впевнена, що він відчуває щось подібне. Ще парадокс – я тепер недільні походи навіть за зраду повноцінну не вважаю. Як довго ця схема протримається – не знаю, але поки працює.
Я не закликаю людей робити так само, оскільки брехати іншим людям все ж таки доведеться: батьки і діти вас точно не зрозуміють. Та й не всі друзі оцінять таке … Коротше, замінили одну проблему іншою.
