А вранці бабуся каже: “Чули, всю ніч Господар ходив”, я питаю: “Хто?”? Вона відповідає, що домовик. Каже, звикла вже до нього. Також сказала, що розмовляла з ним: “Що ти ходиш? Ну гості до мене приїхали, не сердься “

Ми влітку відпочивали у бабусі чоловіка в селі. Були там 2 тижні. Приїхали туди 15 червня, пізно ввечері, перекусили і лягли спати.

В ту ж ніч я чула, як скрипіли мостини і чиїсь кроки на горищі. Особливо я на цьому уваги не надавала, вже дуже спати хотілося. А вранці бабуся каже: “Чули, всю ніч Господар ходив”, я питаю: “Хто?”?

Вона відповідає, що домовик. Каже, звикла вже до нього. Також сказала, що розмовляла з ним: “Що ти ходиш? Ну гості до мене приїхали, не сердься “.

Після цього він, за її словами, засміявся і пішов.

Я пізніше чоловікові розповіла про це, посміялися. А на наступний ранок прокидаюся, а у мене на лівій нозі синець величезний, на стегні. Неначе хтось велику долоню поклав з силою, такі явні відбитки п’ятірні, але розміром набагато більше людської.

Ну, я взагалі-то, давно помітила, що в будинку у бабусі щось не те, і тут вже писала про це колись. Наприклад, я постійно там відчуваю на собі чийсь уважний погляд.

Роздягнена я перед бабусею не ходила, але через дня 3 ми сиділи на веранді, розмовляли, я закинула ногу на ногу, і бабуся помітила синці. Подивилася кудись у стелю, сказала домовику, щоб не ображав її гостей.

Все, начебто більше нічого такого не спостерігалося.