А з чоловіком, мабуть, доведеться все ж розлучатися

Чоловік Женя мені заявив, що іпотечну квартиру треба оформити на його маму, тому що у мене житло вже є. — Сонечко, ми цю іпотечну квартиру оформимо на мою маму, адже у тебе житло вже є, це буде цілком справедливо.

Ну чому ти насупилася? — запитав здивовано Женя. Ну, як сказати, чому. Чоловік і його мудра мама подумали і вирішили, що іпотечну квартиру треба оформити на неї, на Світлану Артемівну.

Начебто так буде чесно: в разі розлучення я залишуся при своїй квартирі, а чоловік при іпотечній. Ще й дивуються, що цей варіант мені не подобається. Ми з чоловіком знайомі п’ять років, рік одружені.

Зараз живемо в моїй однокімнатній, але я відразу сказала, що ростити дитину в однокімнатній не збираюся, оскільки у дитини миє бути своя кімната. Можете вважати це моєю примхою, але у мене своєї кімнати не було ніколи і я знаю, як це складно.

Мама Жені Світлана Артемівна запропонувала дивний варіант, за яким я мала переоформити на неї свою однушку, а вона на нас з чоловіком свою двушку, але мене такий варіант, зрозуміло, не влаштував.

По-перше, моя квартира в новобудові в новому облаштованому районі і з новим прекрасним ремонтом. А квартира свекрухи на відшибі, в будинку з постійно протікає дахом на п’ятому поверсі без ліфта. І ремонт там останній раз робили за часів СРСР.

По-друге, перетворювати свою особисту квартиру в спільне з чоловіком майно я не вважала за потрібне. А то цікаво виходить: свекруха отримує чудову однушку, а я отримую половину двушки сумнівної якості?

Такий обмін неравнозначний. Тому чоловікові я чітко пояснила, що ми будемо брати іпотеку і купувати квартиру в нормальному районі, де є дитсадок, школа і вся необхідна інфраструктура. А моя квартира буде під оренду і буде допомагати виплачувати іпотеку.

Він подумав і визнав мою пропозицію розумною. Начебто до всього домовилися, порозумілися, але тут знову зі своїми геніальними думками влізла свекруха.

Світлана Артемівна надула в вуха синочку, що він залишиться у порожнього тазика, тому, щоб захистити свої права, йому варто іпотечну квартиру оформляти у власність мами. Жінок же може бути багато, а мама одна.

Коли Женя мені заявив це, моєю першою реакцією було зібрати його речі і виставити за поріг. Тому що більш дивної ідеї я ще не чула. — Тобто, я буду платити іпотеку за квартиру, яка буде належати твоїй мамі; я правильно розумію?

— Так, це моя подушка безпеки. Ось дивись: якщо ми розлучимося, у тебе залишиться твоя квартира, а у мене що? Нечесно виходить. А так кожен залишиться при нерухомості.

— Ось тільки до моєї квартирі ти відношення не маєш ніякого. Ти ні копійки не вклав в це житло. А я буду вкладатися в іпотеку, а за підсумком не матиму ніяких прав на цю нерухомість.

Це маячня! — Чому ти так гостро реагуєш, ти що, вирішила зі мною розлучатися? Мабуть, не дарма мама порадила оформляти квартиру на неї. У цей момент я вказала Жені на двері.

Дуже хотілося стукнути його по голові кришталевою вазою, щоб розум на місце встав, але я стрималася. Чоловік благополучно пішов з видом ображеної невинності.

Вже через пару годин мені зателефонувала Світлана Артемівна. — Ти не права, не можна так різко реагувати на все підряд! Чому тобі не сподобався варіант, запропонований сином? Там все по-чесному.

— Що я теж буду платити за цю квартиру, але не буду мати до неї ніякого відношення. — Та що ти там платити будеш? Зараз підеш в один декрет, потім в інший — і все, вважай наплатілась. А мій син в цей час буде тебе утримувати та сплачувати за іпотеку.

Так що все чесно, що квартира за підсумком буде його. — Взагалі іпотека з мого боку навіть в декреті буде платитися з оренди моєї квартири. І забезпечувати ваш Женя буде не чужу тітку-сусідку, а свою дружину, яка виносила і народила його дитину або дітей.

— Ти така меркантильна, — заявила мені Світлана Артемівна і поклала трубку. Смішно навіть стало: я меркантильна тільки тому, що не дала себе, як наївне дитя, навколо пальця обвести.

А з чоловіком, мабуть, доведеться все ж розлучатися. Я виходила заміж за чоловіка, але все частіше чую в словах Жені голос свекрухи. Мені таке не дуже підходить, хоча і шкода, звичайно: Женю я люблю. Або любила …

You cannot copy content of this page