Цей випадок стався зі мною у віці 8 років. Тоді був початок літа. Батьки відвезли мене до бабусі в село, де я кожен день проводив весь свій вільний час на вулиці.
Я грав з місцевими хлопцями, з якими ми разом ходили в ліс, купалися в озері, придумували всяку всячину і грали у війну – гру, до якої ми ставилися надзвичайно серйозно.
У наших руках палиці ставали справжніми автоматами, камені – гранатами, а листя замінювали нам погони. У той день до нас вирішили приєднатися старші хлопці (років десяти).
Перед початком гри ми як зазвичай поділилися на дві команди. Моя команда влаштувалася в курені за двома тополями, а інша – в неглибокому яру.
Перед яром в землі було невелике заглиблення, яке хлопці накрили зверху дошками. Під час гри я підійшов до нього, сів на коліна і почав вдивлятися в щілини, що утворилися між дошками.
Через кілька секунд я відчув, ніби мене хтось сильно смикнув за плече, і я впав на спину, а в цю ж мить з тієї шпаринки, в яку я так старанно вдивлявся, виліз ніж.
Я спочатку нічого і не зрозумів, лише потім усвідомив, наскільки все було серйозно, що я міг залишитися інвалідом через дурні витівки тих хлопчаків, що якби я не рушив, то сталося б непоправне, ніж потрапив би мені прямо в око.
Село все ж, тут всі безбашенні. Я озирнувся, але поруч нікого не виявилося. Того ж вечора, коли я вже повернувся додому, розповів бабусі все, як було.
Вона мені сказала, мовляв, це тебе твій ангел-хранитель зберіг, подякуй його перед сном.
Я послухався свою бабусю і зробив те, що вона мені сказала. Але у мене ще залишилися питання.
Хто ж тоді міг відштовхнути і вберегти мене? Або мені просто здалося, і я сам вчасно встиг відсунутися? Як би там не було, я вдячний долі, що все склалося так вдало.
Я не хочу продавати свою квартиру та вкладати ці гроші у спільне житло. Гроші у…
Моя невістка Олександра – дивовижна жінка у всіх сенсах цього слова. Вона має неймовірну стійкість…
Домовилися з чоловіком продати свої дошлюбні однокімнатні квартири, щоб купити трикімнатну, але я свою квартиру…
Я одружена чотири роки. Окрім моєї власної родини, я завжди приділяла багато уваги моїм родичам…
Мама нас із сестрою ганьбить такими словами, що заслухатися можна. Свій словниковий запас я добре…
Мама вирішила свою квартиру переписати на мене, а брат на це дуже образився, на його…