Багатодітна та ще й нахабна, на чужих чоловіків рота розкриває

У нас в будинку живе людина багатодітна мама. Чоловіка в неї немає, та я і не засуджую, бо зараз такі чоловіки пішли, що не дивно, як тільки труднощі на горизонті, так відразу і в кущі.

Але справа не в цьому. Я сама кілька років виховувала дітей ,поки мій нагулявся і вернувся додому. Тим не менш я ніколи і ні в кого не просила допомоги.

Мені просто було ніяково і дуже соромно. Як би важко не було, але не просила нічогісінько, мені на 4 поверх візочок допомагали через раз винести і двері іноді притримати і то не з моєї ініціативи, не кажучи вже про те, щоб когось просити шафу посунути, чи продуктів купити.

А от Зіна, так звати цю жінку вважає що їй винні всі і все. В школі, вона не здає на ремонт, на зошити, приладдя, в принципі ні на що.

Так мало того, що її дітей шкодують, то ще й вона ярий противник подарунків дітям та вчителям, а ще, постійно розказує, що не варто дітей посилати на екскурсії, бо не у всіх ж на це кошти.

Але ж ніхто нікого не змушує. Але найбільше мене дратує навіть не це, а те, що вона ходить бідкається і побирається. Ходить по сусідам і просить гроші. Я їй якось дала пакет з дитячими речами і ще один з їжею.

А потім знайшла обидва на смітнику. Тобто крупи, хліб, печиво їй не потрібні. А от зовсім недавно вона і до мого чоловіка добралася, просить то ручку полагодити, то щось передвинути.

Я не конфліктна, але ж всьому треба сіру знати. Чоловік сердешний бачте, бігає їй допомагає, поки я зі своїми дахом їду.

You cannot copy content of this page