Не уявляю своє життя без пригод. Ще з дитинства у мене була мрія – піти в похід в гори. Але батьки боялися за мою безпеку і нікуди не відпускали. Я росла і величезне бажання зануритися в краси природи росло разом зі мною!
Багато прочитаних книг про пригоди, переглянутих картинок і фото манили з неймовірною силою відчути все це на собі. І ось настав момент повноліття! З величезним бажанням я чекала цієї події, щоб почати приймати самостійно рішення!
Але і в цей момент я виявилася недостатньо дорослою для батьків, і вони як і раніше були проти моєї мрії, а я не хотіла їх засмучувати і змушувати хвилюватися. Лише в 21 рік я змогла знайти друга, з яким моя мама погодилася мене відпустити.
Перші кроки в поході давалися неймовірно важко, втома і величезний рюкзак немов відмовляли йти далі. Зібравши всю волю в кулак, я продовжувала шлях до вершини, і через кілька годин сталося диво, переді мною відкрилися неймовірні краєвиди, величезні хмари пропливали під ногами, я виявилася вище хмар!
Кінчики вершин визирали з-за хмар і вітали всю нашу групу! Це було неймовірно! Я забула про втому і відчувала себе щасливою! А через рік я вийшла заміж за свого супутника в поході!
І ось ми вже три роки разом втамовуємо в походах спрагу пригод 236 від цього наші відносини тільки міцніють. Адже пережити спільну пригоду, яка зближує і відновлює почуття це неймовірно! Здійснюйте свої мрії не дивлячись ні на що і натомість отримаєте більше, ніж очікували
Здавалося б, мама – єдина людина на планеті, яка любить тебе сильно та безумовно одразу…
Мені було 14 років, коли я дізналася, що батько та мати мені не рідні. Сказала…
Мама постійно порівнювала мене з доньками своїх подруг "заради мотивації" Напевно, багато хто з нас…
Почалося з того, що мати моєї невістки, моя сваха, навідріз відмовилася допомагати з онуками на…
Якщо свекруха – вчителька, це не професія, а діагноз. Мати мого чоловіка – вчителька біології.…
Коли мені було 5 років, на світ з'явилася моя сестричка Марійка, а за рік брат…