Весь час не розумів хлопців, які страждають через дівчат, і нудьгують цілими днями. Але життя дало шанс це зрозуміти.
У 20 років через інтернет я познайомився з Наталкою (ім’я змінив).
Вона була симпатичною, молодою і дуже особливою дівчиною. Нічого не віщувало біди, і на її фразу про те, що ми залишимося друзями я байдуже зітхнув і забув її.
Рівно через 2 роки вона сама написала мені і ми почали спілкуватися. Ходили гуляти, періодично бачилися і я став відчувати, що закохуюся в неї і веду себе як дурень. Це було з одного боку дуже приємне, з іншого дуже сумне відчуття.
Протягом довгого часу я намагався домогтися її, було багато смішних історій, дурниць, сварок і з’ясування відносин, вона стала однією з небагатьох людей, з якими в цьому світі пов’язує дуже багато. Я розумів, що треба припинити і залишити, багато товаришів і друзі дотримувалися такої ж думки, але як капітан, який не може покинути судно, що тоне, продовжував. Страждання пережиті мною неможливо описати. Це було просто пекло.
На її 24 день народження я хотів привітати її від чистого серця і показати як серйозно налаштований, приготував смачну вечерю, зняв кліп і написав вірш від чистого серця і коли вона приїхавши до мене відзначати, побачила його, просиділа 5 хвилин і пішла.
Це було друге коло пекла, в результаті зателефонувавши через пів року вона натякнула, що хоче зустрічатися, начебто домігся свого, ал у нас нічого не вийшло. Переборов себе і відмовився. Немає майбутнього там, де людина від тебе багато разів відмовляється.
За весь час, а це 6 років я лише поцілував її і впевнений багато підтвердять, що дурень. Ця історія зробила мене сильніше і краще. Ні про що не шкодую і якщо запропонували повторити я б зробив це.
Так само зробив кілька висновків:
1. Ніколи не здавайся, йди до своєї мети, скільки б часу і сил у тебе це не зайняло.
2. Я дізнався, що таке любов і це дорого коштує.
3. Я точно не зроблю цих помилок в майбутньому.
4. Як би сильно не подобалася людина, не потрібно слідувати за нею, залиш, якщо це не взаємно.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…