Особисте життя мій батько почав налагоджувати через пів року після розлучення. Деталі їх знайомства я досі точно не знаю. Формулювання щоразу різне, але ми маємо жінку на рік молодшу за мою матір.
І мерзеннішої людини в житті я поки не зустрічала. Спочатку, новина про те, що у батька з’явилася жінка, мене неймовірно втішило і розбурхало. Я відразу виявила бажання познайомитися з його обраницею.
Мені відповіли категоричною відмовою, але дитячий мозок це лише роздратувало. Перше повноцінне знайомство сталося на мій День народження. Ми його святкували з моєю хрещеною (рідна сестра мого батька) та її чоловіком, з татом та його дамою.
Вікторія, як запевняє батько, була господинею до мізку кісток. І того вечора, я мала необережність упустити її піалу з салатом.
Пізніше, обертаючись назад, і осмислюючи події минулих років, я можу сказати, що піала стала причиною розбрату між мною, батьком і Вікторією. Віка ніколи не залишалася ночувати, але дуже любила приїхати до нас о 23-й годині ночі, й скупатися в джакузі.
Тато приносив їй у ванну чай, і тер спинку. Вона дуже любила створити ілюзію, що дуже зайнята. Приїжджаючи до нас, вона щоразу брала ганчірочку, і на доказ того, що вона дуже охайна, картинно натирала мікрохвильову піч.
Крім мікрохвильової печі на кухні, квадратурою 50 метрів, було ще дуже багато місць, де можна було пройтися ганчіркою, та й взагалі ґрунтовно вимити кухню, коли вже йшла розмови про спільне проживання.
Але ні, Вікторія натирала мікрохвильову піч, а тато, стривожений тим, що його панночка прибирає, а я сиджу на дивані, починав кричати, та мотивувати мене на прибирання, та допомогу. Зрештою, все зводилося до банальної схеми: вони приїжджали, я віталася, обмінювалася двома фразами з гостею, та поспішала повернутися до своєї кімнати, в ідеалі одразу прикинувшись сплячою.
Його постійні крики й докори в її присутності, відбили у мене бажання з нею спілкуватися. Як би хто не думав, а я люблю батька, попри все те, що він сказав, чи зробив мені.
Вона могла спокійно в його присутності розповідати мені про своїх колишніх чоловіків, які пропонували їй шуби, ресторани, та діаманти. При цьому знаючи, що мій батько не може собі дозволити похід до розважальної зали, та придбання коштовностей.
Він же коментував це не інакше, як “вона ділиться з тобою своїм досвідом, знаннями”. Досвідом, вибачте, чого? Знанням того, як бути повією? Я вважаю, що ця тема суто особиста, і її не варто озвучувати дівчинці в 15 років.
І вже точно про минулих мужиків не треба розповідати у присутності нинішнього. Але навіть це не йшло в жодне порівняння з іншими речами: за вечерею мій батько одного разу сказав “Ми збираємося подати заяву до РАГСу”, а вона з усмішкою відповіла – “Я не вірю в інститут шлюбу”.
Тобто, мій батько, у мене на очах, зробив їй пропозицію, а вона ледь не сміючись відповіла йому. Вона могла б промовчати. Ну, і звісно друге, особисте. Працюючи за відпрацьованою схемою, я спустилася, привіталася і пішла до своєї кімнати, але почувши її голос, вирішила затриматись і підслухати.
Її фрази “Теж мені знайшлася тут фіфа! Подивимося ще хто кого!”, пролили мені світло на її сутність. Але це не було межею. Часто батько ставив цю даму-мадам вище мене. Наприклад, на мій випускний він не прийшов, а ввечері навіть не забрав зі школи, бо – “Як забрати? Ні, я не можу! Я їду забирати Віку! Ти ж сказала що доїдеш сама!”.
І поки мої друзі сиділи вдома з родиною, та святкували випускні за святковим столом, я лежала в кімнаті, та дивилася телевізор у гордій самотності.
Пізніше, коли я просила батька забрати свою даму, тому що я не могла більше знаходитись з нею, та й мені хотілося вже ковтнути свободи, пожити окремо, він резонно зауважив, що – “Мені потрібно особисте життя налагоджувати, а ти все псуєш! Хочеш, щоб я залишився один?
Мені потрібна жінка, щоб я не хворів, я ж чоловік! І на моє відверте питання, коли ж мені налагоджувати своє особисте життя, дав чітку відповідь “Коли тобі буде стільки ж років, скільки й мені!”. Моєму батькові 59.Як далі жити, я не знаю? Я не потрібна ні матері, ні батькові!
