Батько вирішив, що родина заважає йому досягти фінансового успіху, й залишив нас на призволяще

У родині, де троє дітей, комусь завжди дістається менше уваги. Але це нас не турбувало. Я була найстаршою і природно, була найменш важливою для батьків. А ось молодші двійнята буквально купалися в їхньому коханні, та увазі.

Я вже не хвилювалася так із цього приводу. Адже коли я була маленька, зі мною теж порались і балували, як могли. Я навіть зараз пам’ятаю всі ці чудові моменти! Здорово, що тоді нам було так добре втрьох! Родина у нас звичайна.

Не скажу, що жили багато, чи купалися в розкоші, але нам на все вистачало. Щороку навіть відпочивати їздили. Як і в кожній родині, у нас були проблеми. Але я не думала, що одна з них може досягти таких критичних масштабів.

Наша мама дуже любила свою роботу. Вона була офісним працівником, займалася рутиною, отримувала середню зарплатню. Але їй дуже подобалося робити щось однакове, та монотонне, слухаючи аудіокнигу, або поставивши для фону старий серіал.

Вона просто любила те, чим займалася. Але от батькові це не подобалося, він дорікав їй, що вона не розвивається, не рухається далі. До речі, батько і сам не далеко просунувся, і за все своє життя піднявся кар’єрними сходами лише на декілька кроків.

Але саме мамина поведінка його дратувала. Весь вільний час батько проводив у ноутбуці. Він мав різні мотиваційні курси з бізнесу, саморозвитку, самопізнання. Він захопився філософією.

Мама займалася мною (тоді мені було шістнадцять років), що обмежувалося перевіркою домашнього завдання, та розмовами на кухні, а також нашими двійнятами Максимом та Марком (їм лише три роки). Я любила своїх братиків, і як могла допомагала мамі.

Я бачила, як вона вдячна мені за допомогу. Іноді вона навіть перепрошувала, що мені доводиться після школи ще й з ними сидіти, забирати з дитячого садка, годувати. Але мені подобалося це, думаю, з мене вийшла б першокласна мама.

Тато ж приходив з роботи, натягував величезні навушники, й занурювався у зомбуючий світ бізнесу, та особистісного зростання. Я думала, що це у нього період такий, криза середнього віку, чи як це зараз називається?

Але період не минув, ситуація багаторазово посилилася, і стала потенційно небезпечною для нашої родини. Я помічала, що тато постійно вводить дані з карти, підтверджує платежі, повторюючи код із смс. Коли він залишив ноутбук удома, я подивилася історію браузера і побачила, що він купив черговий курс, вартістю дві його зарплати.

І це при тому, що в мене незабаром одинадцятий клас, ні підручники, ні канцелярію, ні одяг ще не купили. Я розуміла, що мама не потягне сама, а тато з нею вочевидь не порадився. Тоді я почала писати тексти на замовлення, і заробляти хоч трохи на навчання.

Але на цьому татові чудасії не скінчилися. Мама, до речі його не чіпала, не дорікала. Вона вважала, що якщо так робитиме, то нарветься на черговий скандал. Думаю, що вона тоді мала рацію . Тато за два місяці після курсу зібрав нас за одним столом, і сказав, що готовий кинути роботу заради відкриття своєї справи.

Ми його підтримали, бо ж він наш батько! Коли родина підтримує, можна гори звернути. Але татові наша підтримка була до одного місця, він заявив, що весь цей час ми заважали йому досягти успіху, то ж він тепер вирішив піти від нас. Мама встала з-за столу, затулила обличчя руками, й вийшла з кімнати.

Папа подивився їй у слід, потім сказав мені, що не кине нас фінансово, і допомагатиме. Того ж вечора він пішов, і взагалі забув про наше існування. Жодної копійки більше від нього ми не побачили. Я працювала відразу після школи, писала багато та якісно, мама брала роботу віддалено, і ми ледве зводили кінці з кінцями.

Я покинула копірайтинг, і пішла працювати офіціанткою, щоб удвічі збільшити заробіток і, нарешті дати якусь посильну допомогу матері. Тоді в нас почали з’являтися зайві гроші, які відкладалися на рахунок. Тато навіть дзвонити перестав.

Мама подала на розлучення через суд, і незабаром він перестав мати хоч якесь відношення до нашої родини. Досі повірити не можу, що заради генделика з шаурмою, який він у результаті відкрив біля ринку, він покинув свою родину з трьома дітьми.

Залишив нас без будь-якої фінансової підтримки! Батька у мене більше немає, я його ніколи не пробачу! А мамі буду допомагати, і все у нас буде добре! Розповіла свою сумну історію, аж на душі стало легше…

You cannot copy content of this page