Невже так важко помити тарілку після себе, нероба, сидите тільки на нашій з батьком шиї, та я в такому віці корів пасла, біля худоби ходила, у батьків нічого не потребувала.
-Дійсно, подумала Люба, що це я, на шиї сиджу. Помила ту злощасну тарілку, бо вже спізнювалася на пари. Але в спину ще я почула претензії про те, що тарілку помила і інший посуд хто буде мити.
Через місяць їй 18, вона проходить практику, потім стажування і обов’язково з’їде від батьків, вони рахують що вони роблять для неї все, а по суті, не дають нічого. Маму можна зрозуміти, вона втомлюється, але і сама собі роботу придумує.
Ніхто не просить її міняти постіль кожні 3 дні, і 10 страв готувати, і будинок стерильним робити, їм би трішки уваги від батьків. Батьки, вони мали б бути найважливішими людьми в житті доньки, опорою, підтримкою, а вони тільки отруюють її життя, роблять його нестерпним, сіють комплекси і занижують самооцінку, аргументуючи все тим, що вони з Люби дитину хочуть виростити.
Пройшло багато років і сидячи на кухні, допиваючи раннішню каву Люба крикнула, невже так важко тарілку за собою помити, і тут же затулила руками рота, розплакалася, підійшла до доньки, обняла її і сказала, нічого помиїш потім, після пар, я люблю тебе…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…