У мого чоловіка є старший брат Максим. Ми з ним добре спілкуємось. Він може просто в перерві між уроками (він учитель) заїхати до мене в гості на чай. Ми сидимо і просто розмовляємо про те й про це, як друзі.
Але Максим одружений. Має вдома 3 дітей: 2 сини та доньку. І нещодавно його дружина підозріло на мене почала поглядати. Мені це неприємно, але водночас не скажу я Максимові, щоб не ходив до нас у гості, адже нічого такого ми не робимо!
Його дружина постійно сидить удома. Доглядає себе погано, не фарбується, не робить манікюр. І з наших розмов я розумію, що через це він не хоче повертатися додому. Він відноситься до таких чоловіків, які бігають від проблем. Вдома важко, ось він у мене й відсиджується.
Мені не подобається, як він поводиться зі своєю дружиною. Але коли я щось йому говорю, то бачу в ньому небажання щось міняти. Я пропонувала йому подарувати дружині похід у салон або сеанс масажу, дати їй відпочити від хатньої роботи, але він відмахувався.
А нещодавно мені наснився сон, ніби він мене поцілував. Я навіть уві сні встала і втекла. І тепер мене відвідала думка, а чи не ходить він до нас, бо я йому подобаюсь?
Може це й безглуздо. Але я почала частіше йти з дому, щоб він не приходив. Але він щодня дзвонить і питає, вдома я чи ні. Як тільки я вдома, одразу приходить.
Мені не потрібні ці дурниці. Але він дуже схожий на мого чоловіка. Що мені робити? Тільки не кажіть, щоб я з ним поговорила. Я не зможу. Раптом я собі це все надумала?
По суті я для нього ще як маленька дитина. Брату чоловіка 37 років. А може річ у тому, що я ставлю під великий сумнів дружбу між чоловіком та жінкою? Звісно, бувають винятки, але це рідко. Останній чоловік, якому я доводила, що є дружба, став моїм чоловіком.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…