Я свого часу прочитав багато історій про зради і всі зрадники та зрадниці поголовно пишуть, що, мовляв, кохання виправдовує все. Ну що ж, я теж хочу написати про зраду і про те, про що зрадники завжди замовчують, тому що про це їм говорити незручно, ніхто не хоче бруднити репутацію брудними подробицями своєї гарної рожевої «любові».
Свого часу і я зіткнувся зі зрадою. І в моєму випадку теж я робився винним, і мене поливали помиями з ніг до голови. Моя дружина все виправдовувала любов’ю та справжніми почуттями. А знаєте, що стояло за цим? Що залишилося осторонь? Сім’ї. Так, коханець теж був одружений, і так само поводився зі своєю дружиною у себе вдома.
Втім, дивуватися нічому, звичайно, адже зручно розважатися і отримувати задоволення десь там, на боці, поки вдома на тебе чекають і створюють для тебе всі умови.
Ось і наші благовірні теж ні в чому собі не відмовляли, поки я працював на роботі, щоб утримувати сім’ю та вічні бажання дружини з нескінченними боргами її сімейки.
І дружина коханця так само крутилася як муха в окропі, тримаючи все на своїх тендітних плечах, думаючи, що чоловік працює, а той розважався з дівчатами на корпоративах і в нескінченних відрядженнях.
А потім вони зустрілися, моя дружина та коханець. Роман тривав трохи понад рік, а потім правда вийшла назовні. Подробиці писати не буду. Напишу про наслідки. Двоє наших синів у моїх батьків, я в реанімації з космічно підвищеним цукром і не менш космічним тиском, на тлі цього пішли ускладнення (втрата зору, віднялися ноги і стали відмовляти нирки), загалом дружина «рідна і кохана» довела майже до краю могили.
У дружини коханця трохи болючіше — ремісія онкології, так само реанімація та повний аут, ще й молодша дочка на нервах злягла (астма), а молодша дитина також у батьків.
Але за логікою зрадників, це все фігня і не має значення, адже кохання виправдовує все. Ось вона та сама незручна правда, яку замовчують усі зрадники та зрадниці, тому що всі вони егоїсти та їм зручно виправдовувати свої гріхи та замовчувати їхні наслідки.
Для мене та дружини коханця, на щастя, фінал щасливий, із захворюваннями ми впоралися, мене відкачали і після я поїхав до неї, щоб допомогти. Зараз ми велика багатодітна щаслива сім’я, ті події вирішили викреслити зі свого життя і забути як страшний сон.
Щодо наших колишніх «благовірних», знаю небагато: вони намагалися повернутися, але після всього це було неможливо, ми з моєю новою дружиною не стали заважати їхньому «щастю», а що було далі з «закоханими» не знаю і знати не хочу, як і моя дружина.
Будувати стосунки на стороні і пізніше з цього вибудовувати нову сім’ю, називаючи все це любов’ю, рівносильно тому, що робити цукерку з лайна і називати все це шоколадом. А «щастя зрадників» ще й побудоване на чужому горі, як на мене, гірше за прокляття.
