Без категорії
– Сергію, ти як? – торкнулася Рита чоловіка за плече. – Наче краще. – Вставай, я сніданок приготувала! – Зараз. Сергій підвівся, вмився і сів за стіл. –
Баба Люба з останніх сил підтягнула відро з крижаною водою від колонки. Важко переставляючи ноги, побрела втоптаною стежкою до своєї хати. Мороз пощипував щоки, а пальці ледь трималися
Ганна посміхалася гостям, але всередині відчувала тривогу. Тридцять п’ятий день народження жінки святкували у ресторані – подія хоч приємна, але присутність свекрухи завжди викликала напругу. – Аню, –
Нещодавно отець Євген, мій знайомий батюшка, сповідав вдома жінку. Не стару ще. Близько шістдесяти. Була вона дуже хвора, практично не жилець. І ця сповідь була першою у її
– Мамо, тут якась помилка у квитанції, – Андрій тримав у руках платіжку за комуналку і хмурився. – Чому власник – Карпова М.І., а не Воронцова? Валентина Петрівна
– Знову хуліганить! – обурений голос сусідки Антоніни Семенівни лунає по всьому під’їзду. – Вже втретє за тиждень ліфт зламав! Слюсар дядько Коля стомлено хитає головою, копирсаючись в
– Ти, звичайно, молодець, що дала їй притулок… але, Ларисо, вона за твоєю спиною таке несе… Ми всі просто в тихому ауті! Я просто не можу тобі не
Сергій Єгорович жив один уже багато років. Два сини поїхали одразу після школи на навчання, та так і залишилися в Києві. Приїжджали рідко. Батьки намагалися все для них
– Заткни собаку! – репетувала Марина Степанівна зі свого вікна. – Пів години поспіль вже гавкає! Та я б заткнула, якби могла встати. Але лежала під дошками й
Юрко вибіг із під’їзду, і швидко попрямував у бік магазину. Він поспішав до закриття, бо вечеряти без хліба не хотілося. Біля входу в магазин стояла маленька дівчинка років