Без категорії
– Скільки ще вона в мене житиме? – Вибагливо запитала я. – Ну… – Артем зам’явся і відвів погляд. – Скільки, Артеме? – продовжила насідати я. – Ну…
– Мамо, ви що, серйозно? – Олег зайшов до батьків, та батька не було вдома. Мама, звичайно, відразу ж посадила його пити чай. Бутербродів синочку гарячих запропонувала, знає,
– Ну що, матусю, готові зустрітися з татком? – посміхнулася медсестра, передаючи мені туго загорнутий пакунок. Он уже всі з квітами біля вікон зібралися. Я кивнула, притискаючи сина
-Віро, ну яка ж ти нерозумна! Навіщо ти всіх в гості водиш. Навіщо тобі все це треба? І так ледве кінці з кінцями зводиш, – казали сусіди. -Це
– Катю, тобі треба кидати бухгалтерію та розпочинати свій бізнес. Твої брошки, сережки, кулони – не просто краса, а чаклунство. І головне – практично ексклюзив! – Адже ти
– Наталко, ти що, взагалі перестала пилососити? У мене від цього пилу очі вже сльозяться! Глянь, килимом вже лежить… Наталя стиснула кулаки під столом, спостерігаючи, як Ольга Павлівна
– Діти ще маленькі – підростуть і зрозуміють, – кинув він і вийшов. На плиті булькає холодець, у кімнаті чекають діти, а Марина стоїть у передпокої й не
Зінаїда довбала кулаком у хвіртку, поки сусідський собака не почав гавкати на весь провулок. Віктор стояв поруч із вантажівкою, набитою коробками, мішками та ящиками з розсадою, і тупо
Алла накрила стіл до чаю: поставила два кухлі, вазу з варенням, дістала з холодильника коробку з тістечками, які купила спеціально для сьогоднішньої зустрічі. Вона чекала в гості Римму
– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна