– То що, коли мені речі збирати? – Які речі, ти про що?! – сплеснув руками Олексій. – Нікуди я тебе не збираюся виставляти! Живи тут, як жила і вибач мені… – За що?! – здивувалася жінка. – За те, що раніше не називав тебе мамою…
– Відсутні у класі є? – Ніна Іванівна робила перекличку. – Так, сьогодні чомусь Олексій не прийшов, – староста Лариса здивовано знизала плечима. – Так, діти, Олексія не
Кажуть, що свекруха – це зло. Але хто це придумав? Чому ніхто не бачить, як нас знищують морально? Тихо, з посмішками, з манікюром і «правильним вихованням»…
Не думала, не гадала я, що на старості літ стану служницею у власному домі. Виростила сина одна, без чоловіка, все життя йому віддала. І що маю тепер? «Господиню»,
– Чому сир за триста п’ятдесят? Є ж дешевше! – Цей смачніший. – Тепер купуватимемо той, що дешевше. І навіщо три пачки печива? – Одна для нас, дві для онуків. Вони на вихідні приїдуть. – Нехай їм батьки купують. Ми тепер не багаті люди
Ірина та Сергій прожили разом тридцять два роки. Їхні діти давно роз’їхалися з батьківського дому. Жінка працювала головним бухгалтером на великому підприємстві вже двадцять п’ять років. Чоловік кілька
Я була для своєї сім’ї безплатною хатньою робітницею, поки не поїхала по бізнесу в іншу країну. І всім утерла носа
Олена стояла біля плити, помішуючи суп, коли чоловік увійшов на кухню та кинув на стіл запрошення. – Твоя зустріч випускників, – промовив Сергій, не відриваючи погляду від телефону.
Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтинка в неї була наче й нічого, але руки від маминих відрізнялися…
Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтинка в неї була наче й нічого, але руки від маминих відрізнялися. Пальці були коротшими
– Знову сусідське кошеня заплуталося, – подумала Тетяна і пішла визволяти малюка з кущів аґрусу, як робила не раз. Але це було не кошеня, Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала…
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Альошка, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулась, різко схопилася і, човгаючи босими ногами, побігла до дверей.
– Вона подала на розлучення! – кричав брат. – І хоче відмовитись від батьківських прав на Тимофія! Сказала телефоном – раз я так хотів дитину, то мушу сам про неї дбати! У мене, бачите, робота є, квартира, я впораюся. А їй це все не потрібне!
– Куди ти зібралася? Я тебе питаю – ти куди намилилася? Різкий крик брата остаточно вирвав Ольгу з ранкової дрімоти. Вона підвелася на ліктях у вузькому ліжку гостьової
– Це ви влаштували його день народження сьогодні, на нашій території, без попередження! – Навіщо так було робити? А тепер ще ми й винні? Подарунок не той, торт не той! Так і день народження не той!
Олена пересунула тарілки ще раз. Салати, м’ясна нарізка, дитячі кумедні канапки, фрукти, сир – все на місці. Незабаром зберуться гості. Привезли торт. Синові Мишку сім, попереду школа. –
– Я запросив маму Аліну в садок, я хочу показати її всім, щоб вони теж побачили, що моя мама найкраща мама на світі. – Скільки разів тобі повторювати, що Аліна не твоя мати, вона мачуха, твоя мати Лариса
Аліна замислившись длубала виделкою пюре, і вдавала, що їй цікаво, що її найкраща подруга Марина знайшла нового хлопця, а старому дала відкоша. Вони вже досить довго сиділи за
– Ще одне недобре слово про Лізу і ви ніколи не побачите ні мене ні своїх майбутніх онуків!
Після трьох років шлюбу Ліза завагітніла. Батьки її чоловіка Бориса навіть вже сумнівалися, чи правильну дружину собі вибрав їхній син. На онуків чекали, але нарешті радісна подія! Тільки

You cannot copy content of this page