Головна

Життєві історії

— Мама просила, щоб ти прийшла допомогти Оксані. Там справ повно: паски, яйця, м’ясо, салати. Вона сказала, що одній сестрі не впоратися… Аліна поклала ложку на стіл з різким звуком, наче поставила крапку. — Глібе, — голос був тихим, але з холодком. — І ти погодився? За мене?
Життєві історії 0
— Алінко, а ти не забула, що завтра Великдень? — Гліб увійшов на кухню, грюкнувши дверима трохи голосніше, ніж зазвичай. На кухні пахло ваніллю та апельсиновою цедрою. Аліна
— Гадаю, що нам час закінчити це шоу, під назвою шлюб. Збирай речі, Оленка. Повертайся туди, звідки прийшла. Олена мовчки вдяглася, брати їй було нічого: з чим прийшла, з тим і пішла… – думала вона, натягуючи куртку. Але доля вирішила ще трохи помучити цю нещасну жінку
Життєві історії 0
— Донечко, прошу тебе… вислухай мене! – ридала свекруха. — Ні, Віро Василівно. Говорити нам нема про що, – відрізала Олена. Жінка подивилася на чотирирічного Іванка. Він був
Віра цілодобово була зайнята донькою, а Вадим хотів уваги і турботи. Але з немовлям Віра все менше часу приділяла чоловікові… А тут зʼявилася Надійка. Весела, яскрава, жвава. І пішло–поїхало… Вадим сам не зрозумів, як опинився у неї. А далі більше
Життєві історії 0
Крізь сон Віра почула звук з коридору – відчинилися вхідні двері. – Нарешті, – подумала вона і знову поринула в сон. Її чоловік Вадим пройшов в іншу кімнату.
– Можна сказати, що ти легко відбулася! – Сумно сказала сусідка
Життєві історії 0
Юля готувалася до появи малюка. Все було майже готове. Сумка з речами для лікарні вже стояла у передпокої – про всяк випадок. Кімната зі свіжим ремонтом. Навіть ліжечко
– У мене тут нова знайома з’явилася, – продовжив він. – Руда. Вірна, мабуть, – подивимося. – Влад? – Прощавай, Світлано! Будь щасливою!
Життєві історії 0
Влад стояв біля вікна, тримаючи в руках м’ятий аркуш з адресою. Рукописний текст – почерк Світлани. Знайомі завитки, які він колись любив роздивлятися на листівках. Три тижні тому
– Твій чоловік назад не повернеться. Не чекай. Але дитину люби, і щастя тобі буде. А за три роки зустрінеш іншого…
Життєві історії 0
– Твій чоловік назад не повернеться. Не чекай. Але дитину люби, і щастя тобі буде. А за три роки зустрінеш іншого… У селі Чукалівка жила бабка Ганна. Маленька,
– Це я винен, – прохрипів він крізь пальці. – Не сварилися ми… Сміялися ми того дня. Вона, як дівчисько, у річку полізла… вода крижана. – Я кричав їй, а вона регоче. А потім…
Життєві історії 0
Пам’ятаю, як зараз, той листопадовий вечір. Дощ зі снігом у вікно січе, вітер у трубі виє, як голодний вовк, а в мене в медпункті грубка тріщить, тепло. Я
– Мамо, а чому бабуся каже, що ти мене мориш голодом? – Коля вийшов на кухню, тягнучи по підлозі довгі штанини піжами. – Вона вчора тітці Марині телефоном розповідала, що я весь худенький і не щасливий
Життєві історії 0
– Мамо, а чому бабуся каже, що ти мене мориш голодом? – Коля вийшов на кухню, тягнучи по підлозі довгі штанини піжами. – Вона вчора тітці Марині телефоном
– Вадик? – Здивувалася сестра нареченої. – Не зв’язуйся! Він живе в гуртожитку, але хоче знайти дівчину, у якої є своє житло. – Пожити в її квартирі років зо два-три, доки зі своїм не визначиться. А якщо пощастить, то й одружитись
Життєві історії 0
– Іро, дивись, як Мар’яна почервоніла! Прямо маків цвіт, як моя бабуся казала. -Так. А кавалер який! Майже що принц. Цікаво, а кінь у нього є? Ірина та
– Через тебе у мене зіпсувалися стосунки із сином! Раніше він слухав мене! – Тепер я прошу взяти в тебе двадцять тисяч, а він відповідає, що Яна проти! Хто ти така, щоб зневажати мого сина? – Репетувала свекруха
Життєві історії 0
– Ну, рідненька, всього п’ятнадцять тисяч! Тобі ж нічого не варто дати їх моїй мамі! Ну в тебе ж премія, не скупися! – продовжував канючити чоловік. Яна закотила

You cannot copy content of this page