Життєві історії
– Надя, у нас радість! Мій брат відмовився від своєї частки у спадку. – Про яку частку ти говориш? Машина дісталася йому за заповітом, квартиру свою батько залишив
— Не можу я більше так! – Віра жбурнула сумку на диван із такою силою, що кіт Паштет, який дрімав на подушці, підстрибнув і з обуреним нявчанням помчав
– Дочко, у мене тиск… – дзвонила мама Олені. – Не спиш? – Восьма вечора, рано ще спати. Чоловік Олени, Тимофій, одними рухами брів спитав, що сталося. Олена
— Та вона мене дістала. Погладшала, вічно всім невдоволена. Не знаю, навіщо я це терплю. Голос чоловіка донісся з вітальні, коли я повернулася по парасольку. Я завмерла в
Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудого ластовиння на носі. Саме такою він побачив її вперше і ще тоді, бувши в шостому
Валентина була приголомшена, коли свекруха заявила, що переписала свою квартиру на єдину внучку Вікторію. Ніхто з присутніх не зрадів цій новині, окрім самої дівчини та її батьків. Віці
— «Так вийшло»? — її голос звучав моторошно спокійно. — Ти привів свою вагітну коханку на ювілей батька, Олеже. Це не «так вийшло». Це було шоу. — Шанси…
Марк та Аліса були разом уже п’ять років. П’ять років, які для Аліси промчали, як одна щаслива мить. Вони познайомилися на виставці сучасного мистецтва, випадково зіткнувшись біля абстрактної
Вона лежала без руху, втупившись у стелю, і слухала, як втретє за вечір на тумбочці за ліжком задзвонив телефон чоловіка. Цей наполегливий, пронизливий дзвінок здавався їй зловісним провісником
Віра Миколаївна прокинулась із дивним відчуттям – ніби за нею хтось стежив. Сіла на ліжку, прислухалась — удома було тихо. Лише тоненький промінь сонця ковзав по подушці поруч,